bosababe forever

By Slavick Ciganec

..було це у ті далекі часи коли в ландроматах закидували в дзюру лише один квотер, а на острів Махатинь добиралися на дирижаблі. усі хлопчики та дівчатка жили в акуратних будиночках на Лісистих Пагорбах. у них був дуже плотний графік. по парних числах вони їздили на Скелястий Берег запускати повітряних зміїв та дивитися в телескопи, а по непарних один до одного в гості. кожної середи усі йшли на роботу. хлопчики летіли на дирижаблі в Центральний Парк товкти корицю, а дівчатка в Ботанічний Сад обирати шкірки з мандаринок на сік. на зароблені гроші вони купували на ібеї запчастини до повітряних зміїв та подарунки один одному. гроші що зосталися кидали в общак на харчі, кросівки, шапочки та проїздні на дирижабель. по суботах у них був наступний двіж. спочатку в Трейдер Джоз затаритися свіжим йогуртом з Пенсільванії та чорницями з Меріленду, а потому всім кодлом на Остін Стріт, де знаходиться культова споруда Лісистих Пагорбів та всього Нового Йорку - пекарня мадам Помпадур. запахи випічки доходили аж до Лісистого Парку. сама мадам була прописана в Монте-Карло і пекарню відвідувала лише час від часу підшаманити справи. а так вона займалася колекціонуванням старовинних кулінарних рецептів..

• Language: Українська мова
• Publisher: Slavick Ciganec
• Release date: Mar 27, 2017
• ISBN: 9781386806554

Book preview

частина перша

вічний студент це про мене. звичайно я ще й працюю. працюю тяжко. ми з Адріаном допомагаємо професору ставити досліди. наш професор матеріаліст. вічно підсовує мені Антидюрінга почитати. це смішно бо я хуйнув того Антидюрінга ще в пору юності моєї років у п’ятнадцять

шо, працюєш? питає Адріан. та, кажу, працюю. насьогодні у мене заплановано не забути розписатися в журналі. ого, каже Адріан, так ти серйозно вйобуєш. ще більше ніж я. шо чайку? у нашого професора велика колекція чаїв. Адріанові сподобався якийсь корейський і він захотів дізнатися його склад. короче перші дні ми просто так чаї ганяли а потім Адріан почав корейську вчити і мене ще заодно присадив. через неділю мене осінило. слухай, кажу, на хрін мені твоя корейська. я ще англійської добре не знаю. давай краще кіно знімати. ми ж в Нью-Йорку чи як

Адріанові ідея сподобалася а професор пообіцяв виділити пару штук з фонду підтримки та розвитку кінематографу племен вінніпегів* та нантикоків. лишень треба було заповнити формуляр про що власне буде кіно. ну це простіше простого, каже Адріан. ми будемо знімати порнуху це завжди в тренді. ти шо, кажу, з дуба впав чи в сосну в’їбався ми ж будемо презентувати наш продукт місцевим аборигенам. хочеш аби нас на презентації вінніпеги томагавком нантикокнули. короче ми вирішили провести позачергове засідання колективу. були присутні я Адріан та професор. чаю випили літрів двадцять. то як же він називається, питає професор. ну це простіше простого, каже Адріан, йцукен що означає великі очі. і тут мене осінило вдруге. дивна назва для чаю, кажу, але для кіно це саме те. слухай Адріан ти у нас хіпстер на Бушвіку плотно тусуєш давай підшамань нам очі. великі. і ми прямо з засідання відправили Адріана в тижневу командировку

шо характерно, гроші з фонду прийшли швидко. я замовив камеру Sony HXR два мішки чаю три бочки чорничного пива ящик джину та пляшку перцівки. професор повідомив що зі спиртним перебір тому перцівку довелося викреслити

минув тиждень. від Адріана ні слуху. я знову взявся за корейську. коли оце на днях прилізає якесь в жопу п’яне тіло з підозрілими кобітами. я навіть не одразу пойняв що то Адріан. я його в сторону. ти кого привів, кажу. це шо за бордель? я ж казав з великими очима а не сіськами! ага, у них ще й і очі великі.. так одразу не помітиш.. а це шо за підар? я ж казав ніяких підарів! чхати я хотів шо в нього очі великі! короче я був не в настрої кобіти розбіглися того пацана з великими очима ми самі вигнали. перший кастинг зазнав повного провалу. тепер сидимо п'ємо чай готовимось до іспиту з корейської. а професор обіцяє взяти нас у Пхеньян на міжнародну конференцію з питань вирощування чаю

*увага! по ходу в текст вкралася прикра помилка. замість вінніпеги слід читати віннібаго. автор приносить вибачення за незнання історії рідного краю. плем'я вінніпегів також існує, але суттєво північніше острова Махатинь. в смислі Манхеттен

хтотищоти. скільки себе пам'ятаю у мене бездоганний смак. я мішаю чай лише мельхіоровою ложечкою ношу макасіни з цільного шматка шкіри у мене у вітальні висить дерев'яний годинник з зозулькою а в бібліотеці є тридцять томів коміксів про Наруто і подарунковий комплект Сутінкової Саги. в анфас я схожий на Делона а в профіль на демона хоча насправді я ангел і на спині ростуть крила. ну окей це не крила а такий невеличкий пропеллер. з моторчиком. окей не на спині а трохи нижче. я недосяжний і мою роками відточену рівновагу може порушити лише відсутність бельгійських пудингів у Трейдер Джоз. я завжди зберігаю пильність бо варто мені закуняти на хвилину як тот час же з усіх кутків збігаються китайці достають мольберти і починають фігашити мого портрета в профіль та анфас. знаю їх заповзятість. вони ще походу наштампують чотирьохдюймових гравюр та літографій на магнітиках і будуть продавати їх на головній алеї Сентрал Парк по таляру за штуку. таким туристам як ви. я можу годинами нічого не робити а потому підірватися та носитися мов навіжений зображуючи творчий процес. деколи я відчуваю таку ясність що стаю напівпрозорим і для того аби повністю не розчинитися в абсолюті роблю якусь дурницю. також зі смаком. історія знає небагато прикладів такого досконалого смаку. один штріх жив не так давно. небо чорне Земля синя все видно дуже ясно, сказав він коли першим потрапив у космос. і вже потому в Лондоні під час ланчу коли королева Єлизавета Друга мішала мельхіоровою ложечкою йому чай додав. Земля це така краса

мене часто запитують. питають саме різне наприклад в чому сенс життя скільки пива я можу випити чому Земля кругла коли нарешті поступить у продаж мій новий роман-фельєтон BosaBabe Forever та збірка поезій Тореадори з Волл-Стріт що робити коли настрій хріновий або яку саме колоду Таро я використовую. мене часто запитують і деколи я відповідаю

ось наприклад один штріх з Петропавловськ-Камчатського пише наступне. скажіть будь-ласка ваш стиль нагадує мені раннього Хемінгвея пізнього Кафку Муракамі Буковськи та Маркеса водночас. це що у вас таке магічний реалізм чи що? це радше магічний похуїзм, відповідаю я, якщо вам так обов'язково потрібно аби був якийсь ізм

дуже цікаво, пише одна кобіта з атола Нукуоро що в Нижній Полінезії, а скажіть будь-ласка чи не могли би ви трохи детальніше оповісти про себе. звичайно, відповідаю. я дуже крутий чувак. у мене рожевий пояс по карате і три шестірки в номері соціального страхування, я автор унікальної методики безконтактного сексу та ще окрім того неодноразовий чемпіон світу з проїболу. я блискуче проібав невідомо на що не один рік життя

дзвонить мама. вона також запитує але завжди одне й те саме. як мої справи. мама, хочу сказати я, мамулічка ти навіть не уявляєш собі як же мені тут хріново забери мене будь-ласочка звідси з цих йобнутих америк подалі од цих стерильних америкосів в садок вишневий коло хати сил вже моїх більше нема. але звичайно що я цього не скажу. маман, відповім я, ну чого оце ви паритеся у мене все норм. нормуль. нормально все у мене мам. да. почуваю я себе цілком нормально. я нормально сплю та нормально їм. тиск у мене тоже норм. все в нормі мам тут соу мені оппортюнітис. Нью-Йорк шикарне місто єдине що часу нема добре тримайтеся там бо мені тут Ді Капріо уже другий день на селфон наярює ми з ним праджект мутимо спільний ага давайте бережіть себе

але ж він класний каже вона в захваті і дивиться йому у слід. цей погляд наводить мене на певні роздуми. це шо за штріх, питаю я, як він тут намалювався, може у тебе є його фейсбук або ти знаєш як правильно проспеллати його ім'я. у нього нема фейсбуку, в захваті говорить вона, він хаває себе від і до і без фейсбуку. ага розказуй нема фейсбуку, говорю я, це ж тоді його взагалі нема. але такий характерний блиск в її очах не дає мені спокою

ей чувак зачекай ледве тебе догнав фууф тут кажуть у тебе фейсбуку нема. враховуй те що сьогодні не перше квітня і я хотів би слухати правду. ні немає, так просто відповідає він. зачекай зачекай що значить немає. це ти що зранку коли очі пролуплюєш першим ділом хіба не дивишся скільки лайків тобі за ніч набігло тим більше що через різницю в часі в Україні уже сім годин як всі на ногах. і це хіба ти не френдиш усіх підряд навіть якщо у чувака на аватарці замість власної пікча його цуцика породи чіхуахуа. і це ти хіба не очікуєш як початку нової ери моменту коли досягнеш ліміту п'ять тисяч друзів а отже по суті