Закривавлені дощі

By Марія Маринченко

Вірші даної поетичної збірки розкажуть вам про повномасштабне вторгнення росії в Україну та великий героїзм Збройних Сил України, волонтерів, добровольців і всього українського народу, який не здається та, незважаючи ні на що, мужньо кує блискучу перемогу над московією.

• Language: Українська мова
• Publisher: Марія Маринченко (“Марічка Ясен”)
• Release date: Dec 20, 2023
• ISBN: 9798223380900

Book preview

Дорогий читач!

Мене звати Марія (Марічка Ясен). Я — поетеса за покликом душі. Ще з юних літ пишу я вірші, і от, нарешті, час прийшов ділитися своєю творчістю зі світом.

В поезії своїй шукаю зміст, не форму і, мов художник, я змальовую життя поміж рядків. Безмежна сила слова, мов невичерпне джерело натхнення, живить нашу свідомість та не дає забути, хто ми є.

73 вірші даної поетичної збірки розкажуть вам про повномасштабне вторгнення росії в Україну та великий героїзм Збройних Сил України, волонтерів, добровольців і всього українського народу, який не здається та, незважаючи ні на що, мужньо кує блискучу перемогу над московією.

Тож, я запрошую вас у світ моєї поезії.

Зустрінемось на сторінка́х...

Марія Маринченко

"Зрадники та корупціонери в Україні, у світі — негідники!

Найгірше — коли максимально титуловані нацією, гливкі.

Просто — горе, щоб ці прості та елітні захлані негідники

Так зраджували, обкрадали Україну в часи воєнні, тяжкі!"

Щурі втікають з корабля

Олігархи, бізнесмени, багато політиків втікають з корабля.

Елітні, приватні літаки, чартерні рейси пронизують небо.

Під ними — наша лютнева, передвоєнна, українська земля...

З країни втікають корупціонери, зрадники ганебно, таємно.

Про себе подбали. В небезпечні часи мають де відсидітись.

Їм награбованого в Україні вистарчить на багато поколінь.

За кордоном — не одна затишна хатина. Є де й подітись.

Зі своїми сім'ями та родинами тікають без жодних сумлінь.

Скільки ще Україна терпітиме моральну наругу над собою

Та буде дозволяти пройдисвітам грабувати, зраджувати?

Доки будемо боротись з ненависною, московською ордою?!

Вже — пора дати всім по заслугах й непотріб перемагати!

На захист Батьківщини підуть не олігархи та бізнесмени.

Вони миттю, немов щурі, втікають з українського корабля,

Бажано — з кінцями. Люди здають на духовність екзамени.

Дякуємо закордонню, яке в часи війни вірно плече підставля...

За волю України будуть боротися прості люди та солдати.

Вкотре волонтери з добровольцями стануть на повен ріст.

Територіальну оборону міст, сіл триматимуть резервісти

Та всі українці, в яких є чи немає до військової справи хист.

Чи буде повномасштабне, російське вторгнення в Україну?!

Досконалу, точну відповідь на питання не дасть нам ніхто.

Без сумнівів, росія хоче перетворити родючі землі на руїну

Та хто їй дозволить: наш народ, Америка, Європа, НАТО?!

Саме зараз на хиткому, політичному, українському ґрунті

Бачимо справжніх, відданих друзів, синів й дочок України.

Прорвемось! Слава рідному народу — українській хунті!

Хай перемогу несе зима та зарясніє цвіт червоної калини!

Вдалині прокричали сичі...

Вітер тихесенько сперся на шибку.

Стихли мелодії його вночі.

Обійняв нічку, неначе голубку.

Десь вдалині прокричали сичі...

Місяць на небі проплив, як володар.

Галантно вклонився зорям, землі.

До сходу сонця над ними — господар.

Потім розтане в розкішній млі.

Вже втомлений люд спочити приліг.

Якраз йому снилися вранішні сни.

Широкомасштабна війна — на поріг

За кілька днів до початку весни!!!

Мирним ранок цей був лише до п'яти.

Несподівано світ весь здригнувся.

Стрепенулися всі: я, він, вона, ти...

московський морок нас доторкнувся.

Вони, мов ті злодії, прокрались вночі.

Запалили український світанок.

В Україну по-варварськи ввійшли палачі,

Щоби згинути тут наостанок.

В двадцять третє за шість століть

Вони сунуть на нашу рідну землю

Та не буде вже більш лихоліть!

Ми переможно здобудемо волю!

Українці прокинулись. Не злякались!

Вийшли сміло на бій з ордою!

Батьківщині у вірності рідній поклялись.

Боротьбу цю назвали святою!

Кажуть в народі, що птахи сичі

Горе, страждання людям несуть...

Не злякає нас ворог ні вдень, ні вночі!

В справедливості та правді — вся суть!

Такого жаху світ іще не бачив

Такого жаху світ іще не бачив...

Такого крику в Україні він не чув...

Я зненавиджу того, хто пробачив

московський нелюд, що тут був...

На українську, мальовничу землю

Зайшли повномасштабно злобні пси.

Багато літ прожила та не втямлю:

Де взялась гниль? Боже: Спаси!

Де вчились москалі людей вбивати?!

Звідки —  злоба, зажерливість така?!

Дітей, жінок хто вчив їх ґвалтувати?!

Звідки взялась ця москальська звірина?!

Такі жахіття українцям вік не снились.

Навколо — знарища, руїни міст і сіл.

А знівечених тіл і вбитих? З ліку збились!

рашист — негідник, вбивця та дебіл!

Ракети, дрони, бомби він нам посилає,

А сам аж корчиться від власної злоби.

Згинь, нечисть! Світ клине та проклинає

Та українці шлють прокльони, вбивць гроби.

Боже: Україну збережи!

Сьогоднішній день: "Я на тебе надіюсь!

Вірю, що будеш ти добрим для України,

Що не стане вона злою іграшкою чиєюсь

В руках зайшлої та, ворожої їй, людини".

Місяцю ясний: "Принеси людям спокій!

Добрими справами додай народу надій!

Не бійся, що ріка протиріч — глибока.

Не позбавляй Україну здійснення мрій!"