Кохання пахне полино́м

By Марія Маринченко

У цій поетичній збірці відображено таємний світ закоханої жінки, світ її глибинних почуттів, переживань та роздумів.

• Language: Українська мова
• Publisher: Марія Маринченко (“Марічка Ясен”)
• Release date: Apr 9, 2020
• ISBN: 9781393734291

Book preview

Дорогий читач!

Мене звати Марія (Марічка Ясен). Я — поетеса за покликом душі.

Ще з юних літ пишу я вірші, і от, нарешті, час прийшов ділитися своєю творчістю зі світом.

В поезії своїй шукаю зміст, не форму і, мов художник, я змальовую життя поміж рядків.

Гортаючи сторінки даної ліричної збірки, ти віднайдеш себе, ймовірно і мене, можливо й нас...

99 обраних віршів, заквітчаних думками про любов, кохання та розлуку вже зачекалися на тебе.

Тож, я запрошую у світ своєї поезії.

––––––––

Зустрінемось на сторінка́х...

Марія Маринченко

"Це місто без Вас — порожнє

Просто квартали й люди,

Машини мчать по дорозі

Швидко кудись у нікуди"

Розріжу тишу на дрібні шматки

Розріжу тишу на дрібні шматки

Та встану, з попелу воскресну,

Я спопелю обтяжливі думки

І вільно піду з осені у весну.

Звабливо, неповторно розмалюю

Життя у колір я фантазії своєї,

Щасливу долю в нім я домалюю

Вона підходить для душі моєї.

Поверну вітер й хмари розведу

Я жінка, добре знаю себе,

І в натовпі людей тебе знайду

Нічого не кажи, повір у мене.

Вмить розірву я пута всі тісні

Вагання зайві я тепер відкину,

Зірки мої нашіптують мені

Просити в долі ще свою людину.

На перехресті всіх своїх доріг

Ми вкотре розминулись: я і ти,

І новий день продовжує свій біг

Пора б дорогу нам свою знайти.

Розріжу тишу на дрібні шматки

Піду від мовчазних її повчань,

Та викреслю мінорні всі думки

Зміню своє життя без коливань.

Душа

... та кричала душа

Надриваючи струни,

Мовчки плакала я

Як вночі всі поснули.

Компліменти на вітер

Я мерщій відкидала,

Гордо йшла по стежині

Що життям я назвала.

––––––––

На згадку

Я залишу Вам на згадку

У віршах свої думки,

В них — Я і Ви, відрізок долі

Моє падіння та порив...

Також залишу Вам на згадку

Кусочок серця і душі,

Розпочинаю все з початку

Вже йду подалі від межі...

Фантом

Життя: "Зупинись!

У серці є лиш тривоги,

Мені важко іти

Не дивитись під ноги.

Я стою на розпутті

Не знаю дороги,

Мені вірити ні в що

Та чекати нікого.

Я — просто фантом

Та несправжня якась,

Одягнула я маску

Що тисне в боках.

Але зняти боюсь

Бо оголена суть,

Не дозволить мені

І до ранку заснуть".

Я можу довго тебе чекати

Я можу