Про гріхи та чесноти (Pro grіhi ta chesnoti)

By Любомир (Ljubomir) Гузар (Guzar)

Книжку про людські чесноти й пороки Блаженніший Любомир написав наприкінці свого земного буття. Вінчасто цікавився – як просуваються справи з підготовкою до друку, проте так і не встиг побачити її.

У легкій і доступній манері автор ділиться власним баченням рис, притаманних окремій особистості та суспільству загалом, вказує, як позбутися вад, а також як розвинути в собі те краще, дароване нам Богом, що є в кожному з нас. Книжку ілюстровано дитячими малюнками, відібраними конкурсним журі. Розрахована на людей різного віку – усіх, хто цікавиться питаннями морально-етичного плану, проблемами людських відносин, психологією особистості та соціальною психологією.

• Language: Українська мова
• Publisher: Folio
• Release date: Feb 27, 2020
• ISBN: 9789660383395

Book preview

Переднє слово

Він казав, що хоче бути Людиною, вкладаючи в це слово свій особливий зміст. І він був Людиною. Унікальною, непересічною і простою водночас. Простота і скромність підкреслювали його велич.

Мабуть, не так багато людей мають моральне право публічно розмірковувати про людську мораль. Любомир Гузар, безперечно, мав таке право, бо й сам був людиною високої моралі.

У цій книжці він розповідає про людські достоїнства та вади не як недосяжний небожитель, а як мудрець, який здобув свою мудрість через власний досвід, зокрема й через власні помилки й слабкості. Він не хизується своєю безгрішністю і не зневажає тих, кого називають грішниками. Його любов до ближнього охоплює всіх ближніх, незалежно від їхнього благочестя чи гріховності, так само як і від віросповідання, національної приналежності, соціального статусу...

Люди у відносинах між собою часто забувають про своє призначення бути Людиною й поводяться незріло, вдаючись до негідних вчинків. Любомир Гузар вбачає корінь зла саме у браку любові, поваги, толерантності. Нерідко - поваги до самого себе.

Гадаю, ця остання написана ним книжка допоможе багатьом краще осягнути свою роль у людському суспільстві, у стосунках із рідними, друзями, сусідами, колегами й навіть із ворогами, якщо вони є.

Мустафа Джемілєв

Про гріхи і чесноти

Люди люблять говорити про чесноти та вади інших людей. Ставлення до інших часто спирається на наше уявлення про людські достоїнства й гріхи. Але спілкуючись із людьми, я приходжу до переконання, що багато хто не знає, що означають ті чи інші чесноти й пороки, що за ними криється... Господь Бог сотворив людину вільною, дав їй розум і волю, наділив її правом робити добро. І до самої природи людини належить - бути свобідним, інакше кажучи - мати можливість вибору. Тож бути вільним - означає робити вибір на користь добра. А грішимо ми через нашу неміч і слабкість. Людина може помилятися й чинити зло, але такого права від Творця вона не діставала. Гадаю, ця книжечка допоможе краще зрозуміти суть того, що ми спрощено називаємо добром і злом, і ті риси, у яких ці одвічні поняття проявляються в людських вчинках і помислах.

Доброта

Людина вважається доброю тоді, коли робить добро, сіє його довкруги себе щодо рідних, близьких, приятелів, знайомих. Усе, що робить, має позитивну прикмету й приносить користь тому, на кого воно спрямоване. Бути добрим - це передусім намагатися бути собою, бути людиною. Тобто сповняючи своє призначення, відповідаючи своїй людській природі, ми виявляємо нашу доброту. Коли машина справно виконує свою роботу, про неї кажуть «добра» чи «гарна» машина. Так само людина, яка сповняє своє «людське» призначення, є доброю людиною.

А ще добра людина робить добро з усміхом, з позитивним, погідним настроєм, безкорисливо.

Доброта. Ілона Шустер, 14 років, м. Галич (Івано-Франківська обл.)

Доброта. Олена Зуб,