Чи ви справді народилися знову від води та Духа?

By Paul C. Jong

Основна тема цієї книги - "народитися знову з води та Духа". Вона оригінально висвітлює це питання. Іншими словами, ця книга чітко розповідає нам, що таке народження знову і як народитися знову з води та Духа у чіткій відповідності з Біблією. Вода символізує хрещення Ісуса в Йордані, і Біблія говорить, що всі наші гріхи були передані Ісусу, коли Його охрестив Іван Хреститель. Іван був представником всього людства і нащадком Аарона Первосвященника. Аарон клав руки на голову козла відпущення і передавав йому всі річні гріхи ізраїльтян у День Спокути. Це тінь майбутнього добра. Хрещення Ісуса є прообразом покладання рук.
Ісус прийняв хрещення у вигляді покладання рук на Йордані. Тож Він забрав усі гріхи світу Своїм хрещенням і був розп’ятий, щоб заплатити за гріхи. Але більшість християн не знають, чому Іван Хреститель охрестив Ісуса в Йордані. Хрещення Ісуса є ключовим словом цієї книги та невід’ємною частиною євангелія води та Духа. Ми можемо народитися знову, лише якщо віримо в хрещення Ісуса та Його Хрест.

• Language: Українська мова
• Publisher: Paul C. Jong
• Release date: Jan 26, 2019
• ISBN: 9788928223374

Book preview

Ми повинні народитися знову з води та Духа

На початку, створивши небо і землю, Бог також створив вічні світи, Рай і пекло. Він створив людство на Свій образ, але, оскільки перший чоловік Адам згрішив перед Богом, всі люди мусять один раз померти. І як людям призначено вмерти один раз, потім же суд (До євреїв 9:27).

Смерть нашого тіла є переходом до вічного життя. Безгрішні увійдуть у вічний світ Неба і вічно радітимуть, як діти Божі, а грішники будуть кинуті в озеро огняне та сірчане (Об’явлення 20:10) та мучитимуться день і ніч усю вічність.

Тому все людство має народитися знову. Ми повинні народитися знову через нашу віру, відкупитися від усіх наших гріхів і стати праведними. Бо тільки тоді ми зможемо увійти у вічне Царство Небесне. Біблія каже: Коли хто не родиться з води й Духа, той не може ввійти в Царство Боже (Від Івана 3:5). Тільки народившись знову з води й Духа, ми можемо увійти у вічне Боже Царство.

Що ж таке ці вода і Дух, котрі дозволяють нам народитися знову? Вода в Біблії означає хрещення Ісуса.

Чому Ісус, котрий є Богом, прийняв хрещення від Івана Хрестителя? Чи щоб показати Своє смирення? Чи щоб проголосити Себе Месією? Ні.

Коли Ісус прийняв хрещення від Івана Хрестителя через покладення рук (Левит 16:21), тоді праведність Одного (До римлян 5:18) забрала всі гріхи людства.

У Старому Завіті Бог дав Ізраїлю милосердний закон відкуплення. Таким чином, у День Очищення всі гріхи Ізраїля за той рік могли бути відкуплені через Первосвященика Аарона за допомогою покладення його рук на голову козла відпущення і перенесення всіх гріхів на того козла відпущення.

Це були слова одкровення, які провіщали жертву вічного спокутування. Вони об’являли правду, що всі гріхи людства будуть відразу передані на Ісуса, котрий прийшов у тілі людини відповідно до волі Отця. І Він прийняв хрещення від Івана Хрестителя, який був нащадком Аарона та представником всього людства.

Коли Ісус хрестився, Він сказав Іванові: Допусти це тепер, бо так годиться нам виповнити усю правду[0] (Від Матвія 3:15).

===============

[0] Примітка перекладача: у наведеній цитаті правду перекладено як праведність у Новій Біблії Короля Якова, одному з найбільш авторитетних перекладів Біблії

===============

Тут "бо так означає через покладення рук, щоб покласти всі гріхи світу на Ісуса, щоб уся праведність виконалася для всіх нас. Слово праведність", грецькою " (dikaiosune)", означає найкращий стан або мати належний характер чи вчинки, тобто бути праведним, придатним.

Ісус виконав усю праведність для всіх людей Своїм хрещенням у справедливий і належний спосіб. Оскільки Ісус прийняв всі гріхи людей Своїм хрещенням, наступного дня Іван Хреститель засвідчив: Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере! (Від Івана 1:29).

Ісус пішов на Хрест зі всіма гріхами людства на Своїх плечах. Він жертовно прийняв покарання за всі гріхи, які взяв на Себе Своїм хрещенням. Він помер на Хресті, кажучи: Звершилось! (Від Івана 19:30). Він взяв на Себе всі наші гріхи і отримав цілковите покарання за них замість нас.

Вода, що означає хрещення Ісуса, є прообразом спасіння

Тому, не маючи віри в Хрещення Ісуса, ми не можемо спастися. Ось чому апостол Петро сказав, що вода, яка означає хрещення Ісуса, є "образ, що спасає тепер і нас" (1 Петра 3:21).

Сьогодні більшість людей, які вірять у Ісуса, не вірить у хрещення Ісуса, воду, але тільки у Його смерть на Хресті. Але чи така віра врятує грішників? Чи можемо ми відкупитися від усіх наших гріхів вірою тільки в кров Ісуса? Чи може це спасти нас?

Ні. Ми не можемо відкупитися перед Богом лише вірою в смерть Ісуса на Хресті.

Коли народ Ізраїля приносив жертву очищення в часи Старого Завіту, було б неправильно вбивати жертовну тварину, спершу не поклавши рук на голову тварини і не передавши їй гріхів. Таким чином, було б неправильно і беззаконно вірити лише в Хрест Ісуса без віри в Його хрещення.

Тому апостол Петро сказав: Того образ, хрищення … спасає тепер і нас воскресенням Ісуса Христа (1 Петра 3:21).

Так само, як люди, які не вірили у велику воду (потоп) за часів Ноя, були знищені, ті, що тепер не вірять у воду, хрещення Ісуса, безсумнівно будуть знищені.

Повна віра, яка веде нас до справжнього спасіння, – це віра в Ісуса Христа, що прийшов був водою та кров’ю, Ісус Христос (1 Івана 5:6). Ми повинні вірити в хрещення і хрест Ісуса Христа.

Апостол Іван сказав, що правильною вірою є віра в те, що троє свідкують на землі: дух, і вода, і кров (1 Івана 5:8).

Істинна віра – це віра в ось що. Ісус – це Сам Бог, Він прийшов у тілі людини з Духа через тіло Діви Марії і забрав усі гріхи світу, прийнявши хрещення в Йордані від Івана Хрестителя, представника цілого людства. Ісус пішов на Хрест, несучи всі гріхи світу, і жертовно прийняв покарання за всіх нас. Тому Євангеліє не може бути повним без хрещення Ісуса, води, і незалежно від того, як добре ми віримо в Ісуса, ми ніколи не зможемо досягти вічного спасіння без віри в це.

Історичні обставини, за яких Церква втратила справжнє Євангеліє

Чому в наші дні справжнє євангеліє води та Духа стало настільки рідкісним, а фальшиві євангелія поширені в усьому світі?

Після того, як Ісус воскрес і вознісся на Небо, апостоли проповідували це євангеліє води та крові. Якщо уважно прочитаємо Новий Заповіт, то можемо побачити, що не лише автори Біблії, зокрема Павло, Петро й Іван, але також усі апостоли та служителі Ранньої Церкви чітко проповідували євангеліє води та Духа.

Тим часом дияволу вдалося поступово змінити євангеліє і позбавити Церкву сили життя. Отже, з моменту проголошення Міланського едикту в 313 році Господньому християнська церква була в ретельно закладеній пастці диявола. Політичні сили Римської імперії, в обмін на визнання християнства державною релігією, змогли досягти політичної стабільності.

Вирішивши хрестити кожного, хто приходить у церкву, Римська Імперія зберігала єдність у своїх численних колоніях.

Внаслідок цих обставин апостольський символ віри став основою вивчення релігії. Через це, на зміну ‘євангелію, що чітко відповідало Біблії,’ іншими словами, ‘євангелію води та Духа’, що дає нам силу, і Духа Святого, і велике упевнення (1 До солунян 1:5), прийшло фальшиве євангеліє. Як і планував сатана, фальшиве Євангеліє, яке не дозволяє нікому народитися знову, почало процвітати в усьому світі.

Протягом тисяч років після Міланського едикту Темні Віки християнства заглушили весь європейський світ. Незважаючи на те, що в багатьох країнах з’явилися нові реформаторські рухи, які закликали людей повернутися до ‘Слова, Ласки і Віри’, жоден з них не знайшов істинного євангелія – ‘євангелія води та крові’.

Це справжнє євангеліє було збережене тими, котрі дотримувалися його з апостольських часів. Так само, як потічок, який ховається в землі, випливає знову на нижчій рівнині, воно з’явилося знову в Останні Дні, щоб його проголошували по всьому світу.

Це перша книга нашого часу, яка проповідує євангеліє хрещення Ісуса так, як написано в Біблії

Це перша книга нашого часу, яка проповідує євангеліє хрещення та крові Ісуса так, як написано у Святому Письмі. Справжнє євангеліє ясно каже нам, що Він забрав усі наші гріхи Своїм хрещенням і прийняв покарання за всі наші гріхи на Хресті. Я впевнений, що немає жодної іншої книги, яка проповідує євангеліє води та крові більш чітко й правильно, ніж ця.

У сучасному світі, де Інтернет є цінним інструментом дослідження та пізнання, я намагався знайти співробітників, які знають таємницю хрещення Ісуса і проповідують істинне євангеліє так, як написано в Біблії, які знають і проповідують таємницю хрещення Ісуса з вірою. Але так і не знайшов. Тому я вирішив опублікувати цю книгу англійською мовою.

Коли повінь покриє весь світ, вода тектиме по всьому світу, але вона не буде безпечна для пиття. Так само існує багато так званих ‘слуг Божих’, які проповідують псевдо-євангеліє, але немає нікого, хто міг би дати нам справжнє життя.

Самарянка, котра кожен день пила з криниці Якова, не могла втамувати своєї духовної спраги, але коли напилася Ісусової води життя, вона здобула спасіння й таким чином втамувала свою спрагу відразу і назавжди.

Вода життя в Ісусі тече у кожному куточку цієї книги. Той, хто з неї п’є, назавжди спасеться від гріха. Він більше ніколи не буде у неволі гріха, а радше жива вода тече з нього і вгамовує спрагу інших душ навколо нього.

Станьмо Божими працівниками, замуровниками пролому

Ми живемо у віці, близькому до кінця світу. Це час, коли гріхи людства досягли своєї повної міри, і праведний суд Божий вже близько. Деяким вченим вдалося генетично відтворити вівцю, ‘Доллі’, і люди майже готові прийняти генетично відтворених людей.

Сьогодні ми будуємо ще одну Вавилонську вежу. Останній раз, коли людство намагалося зробити щось подібне, Бог розпорошив його по всій землі, змішавши йому язики. Прийшов час, коли великі нещастя, праведний гнів Божий, зненацька впадуть на всі ці заблукані душі, які ще не народилися знову.

Тому я прошу вас уважно прочитати цю книгу. Я молюся, щоб ви народилися знову з води та Духа. Ця книга проповідує євангеліє саме так, як написано в Біблії. Тому, як сказано:

Я впевнений, що кожен, хто читає цю книгу, без сумніву народиться знову. Ісус, наш Господь, каже: Як у слові Моїм позостанетеся, тоді справді Моїми учнями будете, і пізнаєте правду, а правда вас вільними зробить! (Від Івана 8:31-32) Пізнайте слова правди через цю книгу і звільніться від гріха та смерті! Відкупіться та здобудьте вічне життя у Ньому!

Виконуймо працю Отця разом, щоб спасти заблукані душі, проповідуючи євангеліє води та крові. Я щиро сподіваюся, що справжнє євангеліє знову засвітить над цілим світом. Я впевнений, що справжнє євангеліє покличе вас замуровувати проломи у сьогоднішній християнській вірі словами правди.

І руїни відвічні сини твої позабудовують, поставиш основи довічні, і будуть тебе називати: Замуровник пролому, направник шляхів для поселення! (Ісая 58:12).

Безсумнівно, багато хто з вас не знайомі з євангелієм народження знову з води та Духа. Тому я намагався приділити велику увагу євангелію хрещення Ісуса та Його Хреста у кожній проповіді.

Якби не було хрещення Ісуса, то Його смерть на Хресті була б безглуздою для всіх нас. Ось чому я багато разів розповідаю про Його хрещення.

Я прагну допомогти вам зрозуміти його. Допоки ви всі не отримаєте благословення євангелія води (хрещення Ісуса) та Духа, я хочу повторювати його вам.

Я з нетерпінням очікую, що всі ви повірите в євангеліє Його хрещення та крові, щоб врятуватись від гріха. Я впевнений, що ця книга приведе вас до нового народження з води та Духа.

ЗМІСТ

Передмова

Частина 1 — Проповіді

1. Спершу ми повинні знати про свої гріхи, щоб отримати відкуплення (Від Марка 7:8-9, 20-23)

2. Люди народжуються грішниками (Від Марка 7:20-23)

3. Якщо ми чинимо за Законом, чи може це нас спасти? (Від Луки 10:25-30)

4. Вічне відкуплення (Від Івана 8:1-12)

5. Хрещення Ісуса і спокутування гріхів (Від Матвія 3:13-17)

6. Ісус Христос прийшов водою, кров’ю і Духом (1 Івана 5:1-12)

7. Хрещення Ісуса – це прообраз спасіння для грішників (1 Петра 3:20-22)

8. Євангеліє досконалого очищення (Від Івана 13:1-17)

Частина 2 — Додаток

1. Свідчення спасіння

2. Додаткові пояснення

3. Запитання і відповіді

ПРОПОВІДЬ 1

Спершу ми повинні

знати про свої гріхи, щоб

отримати відкуплення

Спершу ми повинні

знати про свої гріхи, щоб

отримати відкуплення

< Від Марка 7:8-9 >

Занехаявши заповідь Божу, передань людських ви тримаєтесь: обмиваєте глеки та чаші, і багато такого подібного й іншого робите ви. І сказав Він до них: Спритно відкидаєте ви заповідь Божу, аби зберегти своє передання.

< Від Марка 7:20-23 >

А далі сказав Він: Що з людини виходить, те людину опоганює. Бо зсередини, із людського серця виходять лихі думки, розпуста, крадіж, душогубства, перелюби, здирства, лукавства, підступ, безстидства, завидющеє око, богозневага, гордощі, безум. Усе зле це виходить зсередини, і людину опоганює!

Спершу я б хотів дати визначення, що таке гріх. Існує Боже і людське визначення гріха. Слово гріх, давньогрецькою (hamartia)’, означає не влучити в ціль. Іншими словами, це означає робити щось неправильно. Гріх – це непокора Божим наказам. Спочатку погляньмо на людське визначення гріха.

Що таке гріх?

Непокора Божим

наказам.

Ми визнаємо гріх відповідно до нашого сумління. Проте людський стандарт відрізняється залежно від соціального статусу, психічного стану, обставин і сумління.

Таким чином, визначення гріха різне у різних людей. Той самий вчинок може вважатися або не вважатися гріхом залежно від власних стандартів людини. Ось чому Бог дав нам 613 статей Закону, щоб ми використовували їх як абсолютні критерії гріха.

На малюнку нижче показано гріхи людства.

Ми ніколи не повинні встановлювати стандартів гріха відповідно до власного сумління на основі соціальних норм.

Стандарт гріха нашого сумління не співпадає з Божим визначенням гріха. Тому ми не повинні слухати свого сумління, а засновувати стандарти гріха на Божих заповідях.

У кожного з нас є власне уявлення про те, що таке гріх. Дехто вважає гріхом свої вади, тоді як інші думають, що в його основі лежить хибна поведінка.

Наприклад, у Кореї люди садять траву на могилах своїх батьків та прибирають на них аж до смерті. А в одному з аборигенних племен в Папуа Новій Гвінеї члени сім’ї вшановують своїх померлих батьків, з’їдаючи їхні тіла. (Я не знаю, чи вони варять тіло, перш ніж з’їсти.) Думаю, що вони хочуть не дати хробакам з’їсти тіло. Ці традиції показують, що людське поняття гріха дуже різниться.

Доброчесний вчинок в одній громаді можуть вважати варварським в іншій. Проте Біблія каже нам, що гріх – це непокора Божим наказам. Занехаявши заповідь Божу, передань людських ви тримаєтесь: обмиваєте глеки та чаші, і багато такого подібного й іншого робите ви. І сказав Він до них: Спритно відкидаєте ви заповідь Божу, аби зберегти своє передання (Від Марка 7:8-9). Наша зовнішність не важлива для Бога, тому що Він вдивляється у наші серця.

Наші власні критерії – це гріх перед Богом

Який гріх найважчий?

Ігнорування Божого Слова.

Не жити за Його волею – це гріх перед Богом. Це те ж саме, що й не вірити у Його Слово. Бог сказав, що жити так, як фарисеї, які відкинули Божі заповіді й надавали більшого значення своїм традиційним вченням – це гріх. Ісус вважав фарисеїв лицемірами.

У якого Бога ви вірите? Чи справді шануєте і звеличуєте Мене? Хвалитеся Моїм ім’ям, але чи справді шануєте Мене? Люди дивляться лише на те, що ззовні, та ігнорують Його Слово. Найважчий гріх – це ігнорування Його Слова. Чи знаєте ви це?

Беззаконні вчинки, причиною яких є наша слабкість, – це лише беззаконня. Помилки, які ми робимо, і зло, яке ми чинимо через нашу недосконалість, не є власне гріхами, але провинами. Бог відрізняє гріхи від беззаконня. Ті, котрі ігнорують Його Слово, є грішниками, навіть якщо не мають провин. Вони – великі грішники перед Богом. Ось чому Ісус картав фарисеїв.

У П’ятикнижжі, від Буття до Повторення Закону, є заповіді, які кажуть нам, що слід і чого не слід робити. Вони – Боже Слово, Його заповіді. Можливо, ми не зможемо дотримуватися їх на 100%, але ми повинні визнати їх за Його заповіді. Він дав їх нам від початку і ми повинні прийняти їх як Боже Слово.

Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово. (Від Івана 1:1) Тоді Він сказав: Хай станеться світло! І сталося світло. (Буття 1:3) Він усе створив. А потім Він встановив Закон.

І Слово сталося тілом, і перебувало між нами, і Він – це Слово (Від Івана 1:1, 14). Як же Бог об’являє нам Себе? Він об’являє Себе через Свої заповіді, бо Бог – це Слово і Дух. Тож як ми називаємо Біблію? Ми її називаємо словом Божим.

Тут сказано: Занехаявши заповідь Божу, передань людських ви тримаєтесь. Його Закон містить 613 статей. Робіть це, але не робіть того, шануйте своїх батьків тощо. У Левиті написано, як чоловіки і жінки повинні діяти і що робити, коли домашня тварина потрапляє в рів.... Його Закон містить 613 таких статей.

Оскільки це не людські слова, ми повинні задумуватися над ними знову і знову. Хоч ми й не можемо дотриматися всього Його Закону, все ж ми повинні хоча б визнати його і коритися Богу.

Чи у Божому Слові є хоча б один неправильний уривок? Фарисеї занехаяли Божі заповіді й трималися людських традицій понад Його заповіді. Слова їхніх старійшин мали більшу вагу, ніж слова Божі. Саме це Ісус побачив, коли був на землі, і найбільше Його боліло те, що люди ігнорували Боже Слово.

Бог дав 613 статей Закону, щоб допомогти нам усвідомити свої гріхи та показати, що Він – Правда, наш святий Бог. Оскільки всі ми грішники перед Ним, ми повинні жити вірою та вірити в Ісуса, котрого Бог послав нам у Своїй любові до нас.

Люди, які занехаюють Його Слово і не вірять у нього, є грішниками. Ті, котрі не дотримуються Його Слова, також є грішниками, але занедбання Його Слова є більшим гріхом. Ті, котрі чинять такий важкий гріх, підуть до пекла. Невіра в Його Слово – це найбільший гріх перед Ним.

Чому Бог дав нам Закон

Чому Бог дав нам

Закон?

Щоб ми усвідомили свої гріхи і

покарання за них

Чому Бог дав нам Закон? Щоб ми усвідомили свої гріхи і повернулися до Нього. Він дав нам 613 статей Закону, щоб ми могли визнати свої гріхи і отримати відкуплення через Ісуса Христа. Ось чому Бог дав нам Закон.

У Листі до Римлян 3:20 написано: Законом бо гріх пізнається. Тому ми знаємо, що Бог дав нам Закон не для того, щоб дати нам жити за ним.

Тоді, розуміння чого ми отримуємо від Закону? Того, що ми надто слабкі, щоб цілком дотримуватися Закону, і що ми є великими грішниками перед Ним. Що ми усвідомлюємо з 613 статей Його Закону? Ми усвідомлюємо свої вади та нездатність жити за Його Законом. Ми визнаємо, що ми, Боже творіння, є безсилими, а також великими грішниками перед Ним. Врешті решт ми повинні потрапити до пекла відповідно до Його Закону.

Коли ж усвідомлюємо свої гріхи та нездатність жити за Його Законом, що маємо робити? Намагатися стати досконалими? Ні. Мусимо визнати, що ми грішники, вірити в Ісуса, отримати відкуплення через Його спасіння води та Духа і дякувати Йому.

Він дав нам Закон, щоб ми визнали свої гріхи і пізнали покарання за ці гріхи. Таким чином ми б усвідомили неможливість спасіння від пекла без Ісуса. Якщо ми віримо в Ісуса як свого Спасителя, то отримаємо відкуплення. Він дав нам Закон, який приведе нас до Спасителя Ісуса.

Бог створив Закон, щоб дати нам зрозуміти, що ми є цілком грішні, і спасти наші душі від цього гріха. Він дав нам Закон і послав Свого Єдинородного Сина Ісуса, щоб Він спас нас, забравши всі наші гріхи Своїм хрещенням. Віра в Нього може нас спасти.

Ми – безнадійні грішники, котрі повинні вірити в Ісуса, щоб звільнитися від гріха, стати Його дітьми і віддати всю славу Богу.

Мусимо розуміти, думати і судити крізь призму Його Слова, тому що все походить від Нього. Мусимо також розуміти правду спокутування через Його Слово. Це правильна і правдива віра.

Що є в серці людини?

Що ми повинні робити

перед Богом?

Визнати свої гріхи і просити

Бога спасти нас.

Віра має починатися з Божого Слова і ми повинні вірити в Нього через Його Слово. Якщо ні, то вчинимо помилку. Це буде неправильна і неправдива віра.

Коли фарисеї та книжники бачили, як учні Ісуса їли хліб брудними руками, вони б не докоряти їм, якби подивилися на це з погляду Божого Слова. Слово каже нам, що все, що входить у людину ззовні, не може її забруднити, бо проходить через шлунок і виходить з тіла, не торкаючись серця.

Як сказано в Марка 7:20-23: А далі сказав Він: Що з людини виходить, те людину опоганює. Бо зсередини, із людського серця виходять лихі думки, розпуста, крадіж, душогубства, перелюби, здирства, лукавства, підступ, безстидства, завидющеє око, богозневага, гордощі, безум. Усе зле це виходить зсередини, і людину опоганює! Ісус сказав, що люди – грішники, тому що народжені з гріхом.

Чи розумієте, що це означає? Ми народжені грішниками, бо всі ми – нащадки Адама. Але ми не можемо побачити правди, тому що не приймаємо ані не віримо в усі Його Слова. То що ж є всередині людського серця?

У вищезгаданому уривку сказано: Бо зсередини, із людського серця виходять лихі думки, розпуста, крадіж, душогубства, перелюби, здирства, лукавства, підступ, безстидства, завидющеє око, богозневага, гордощі, безум. Всіляке зло виходить із людських сердець та опоганює їх.

У Псалмах записано: Коли бачу Твої небеса діло пальців Твоїх, місяця й зорі, що Ти встановив, то що є людина, що Ти пам’ятаєш про неї, і син людський, про якого Ти згадуєш? (Псалми 8:3-4).

Чому Сам Бог приходить до нас? Він приходить до нас, бо любить нас, створив нас і змилувався над нами, грішниками. Він змив усі наші гріхи і зробив нас Своїм народом. Господи, Владико наш, яке то величне на цілій землі Твоє Ймення, небесами! (Псалми 8:1) Цар Давид співав цей псалом у Старому Завіті, коли зрозумів, що Бог стане Спасителем грішників.

У Новому Завіті апостол Павло повторює той самий псалом. Це так дивовижно, що ми, Божі створіння, можемо стати дітьми Творця. Це стається тільки через Його милосердя до нас. Це Божа любов.

Мусимо визнати, що цілковите намагання жити за Законом Божим є зухвалим викликом перед Ним. Це також нахабство, що походить від нашого незнання. Неправильно жити поза Його любов’ю, прагнучи дотримуватися Закону і відчайдушно молитися за таке життя. Божа воля полягає в тому, що ми повинні усвідомити, що ми – грішники за Законом, і вірити в спокутування води та крові Ісуса.

Його Слово записане у Марка 7:20-23: Що з людини виходить, те людину опоганює. Бо зсередини, із людського серця виходять лихі думки, розпуста, крадіж, душогубства, перелюби, здирства, лукавства, підступ, безстидства, завидющеє око, богозневага, гордощі, безум. Усе зле це виходить зсередини, і людину опоганює!

Ісус сказав, що те, що виходить з людини – гріхи, і те, що є всередині – оскверняє її. Навіть нечиста їжа, яку дає Бог, не може опоганити нас. Всі створіння чисті, але тільки те, що виходить з людей, тобто гріхи, опоганює нас. Всі ми народилися нащадками Адама. То з чим же ми народилися? Ми народилися з дванадцятьма видами гріхів. Хіба не так?

То чи можемо ми жити і не чинити гріхів? Ми продовжуватимемо грішити, бо народилися з гріхом. Чи можемо припинити грішити лише тому, що знаємо Закон? Чи можемо жити за заповідями? Ні.

Чим більше намагаємося жити за Законом, тим важче нам стає. Мусимо усвідомити свої обмеження та відмовитися від своїх попередніх орієнтирів. Тоді зможемо зі скромним серцем прийняти хрещення та кров Ісуса, що нас спасають.

Усі 613 статей Закону добрі й справедливі. Але люди є грішниками з часу свого зачаття у лоні матері. Збагнувши, що Закон Божий правильний, а ми народилися грішниками, які самі ніколи не зможуть стати праведними, ми усвідомлюємо, що потребуємо милосердної Божої милості та Ісусового спокутування в євангелії води, крові та Духа. Усвідомлюючи свої обмеження – те, що ми самі не можемо стати праведними і що підемо до пекла за гріхи наші, – ми не можемо не покладатися на спокутування Ісуса.

Ми можемо спастися. Мусимо знати, що ми самі не в змозі бути належними чи добрими перед Богом. Тому ми повинні визнати перед Богом, що ми – грішники, засуджені на пекло, і можемо лише молитися про Його милосердя: Боже, будь ласка, спаси мене від моїх гріхів і змилуйся наді мною. Тоді Бог обов’язково зустрінеться з нами у Своєму Слові. Таким чином ми зможемо спастися.

Погляньмо на молитву Давида. Тому справедливий Ти будеш у мові Своїй, бездоганний у суді Своїм (Псалми 51:4).

Давид знав, що він був купою гріхів, достатньо