НАШ ГОСПОДЬ - втілення Божої Праведності (І) - Праведність Божа, що виявляється у Листі до Римлян

By Paul C. Jong

Слова цієї книги вгамують спрагу вашого серця. В наш час християни продовжують жити у незнанні правдивого вирішення проблеми гріхів, що їх вони чинять щодня. Чи знаєте Ви, що таке Божа праведність? Автор сподівається, що ви поставите собі це питання та повірите в Божу праведність, про яку розповідається в цій книзі.

Доктрини про Долю, Оправдання та Зростання в святості є основними християнськими доктринами, що посіяли зерно темряви та порожнечі в душах вірних. Але сьогодні багато християн повинні наново пізнати Бога, дізнатись про Його праведність та жити у твердій вірі.

Ця книга дасть Вашій душі глибоке розуміння та мир. Автор хоче, щоб ви отримали благословенне знання правди про Божу праведність.

• Language: Українська мова
• Publisher: Paul C. Jong
• Release date: Dec 20, 2020
• ISBN: 9788965322238

Book preview

Передмова

Якби доктрини Поступового Оправдання та Зростання у святості, що переважають сьогодні в християнстві, були правдивими, багато людей в усьому світі знайшли б спасіння від своїх гріхів. Проте, реальність така, що усі вони не є істинними, і в результаті ніхто ще не зміг звільнитися від гріхів за допомогою таких доктрин.

Справді болісно говорити про цю плачевну дійсність. Незважаючи на те, що люди можуть отримати спасіння від гріхів, просто вірячи в Євангеліє води і Святого Духа, про яке написано в Біблії, вони не вірять у цю істину та не хочуть слухати про неї. Таким чином, вони перебувають на порозі загибелі, не знаючи про той дар, яким обдарував їх Господь і який містить істину спасіння. Стає зрозуміло, що причина цього явища криється у проповідниках, священиках та інших лідерах сучасного християнства.

Бог радить нам позбутися лжепророків. Дуже шкода, що незважаючи на очевидність існування безлічі лжепророків у наші дні, більшість християн не вважають псевдовчення цих лжепророків фальшивими. А втім, Бог виховує та настановляє служителів Євангелія води та Духа і вони скрізь проголошують Його. А скільки людей у сьогоднішньому світі дійсно хочуть слухати тих, хто проповідують Євангеліє води та Духа і є визнані Господом?

Прийшов час і Бог розкрив істину води та Духа спраглим душам усього світу через Своїх служителів, які несуть свідчення про Нього. Сподіваюся, що ви зможете відновити свою віру, яка була зруйнована лжевчителями, через віру в правдиве Євангеліє, викорінивши і відкинувши помилкові доктрини сучасного християнства. Ми повинні бути дуже вдячні за можливість стати правдивими слугами Божими в ці останні дні.

Ті, хто пізнали та прийняли Божу праведність, сьогодні гучно проголошують правду води і Святого Духа. Ця істина також пошириться у ті кінці земної кулі, куди вона нині ще не дійшла. «Бо немає нічого захованого, що не виявиться, і немає таємного, що не вийде наяв» (Євангеліє від Марка 4:22). Євангеліє води і Святого Духа разом із Божою справедливістю буде свідчити про єдину істину, яка дозволяє всім людям світу віднайти прощення гріхів.

Отже, кожен віруючий у Божу справедливість врятується від суду і покарання за гріх, а ті, хто не вірять у неї, будуть неодмінно засуджені на вічні муки, на які Бог посилає грішників.

Прийшов для вас час прийняти рішення, чи слід продовжувати покладатися на фальшиві доктрини виправдання та святості, чи повірити в Божу справедливість, яка міститься в Євангелії води та Духа. Однак вам вирішувати, чи вірити в цю істину, чи ні.

Проте, ви обов’язково побачите наслідки свого рішення. Не забувайте, що Бог дав вам Свою справедливість як дар разом із Євангелієм води і Духа. Ще не пізно повірити в правдиву справедливість Божу. Лише тоді ви зможете віднайти вічну праведність у Господі та жити щасливо у вічності.

У Листі до римлян Божа праведність розглядається як дуже важлива і така, про яку обов’язково потрібно свідчити. Таким чином, нам належить пізнати Євангеліє Божої праведності з Листа до римлян, оскільки Євангеліє, що містить Божу праведність, дає Її також і нам з вами.

Прийшов час, коли християнство повинно позбутися помилкового євангелія, що не містить Божої праведності, і повернутися до Божої праведності. Для цього нам необхідно знати про те, що Божа праведність дійсно існує, і відновити правдиву віру.

Вже пора всім нам дізнатися про праведність Божу через Лист апостола Павла до римлян.

Лютер, один із найбільших релігійних реформаторів, мав велику потребу в Божій праведності. Він розумів, що неможливо змити гріхи різними добрими справами, не беручи до уваги того, чи вірить людина в Божу праведність, чи ні. Божа праведність, про яку йде мова в Біблії, це не так звана «праведність завдяки вірі», яку можна здобути з допомогою теоретичної, неповної віри та якої притримуються більшість християн.

Коли люди цілком не розуміють, що насправді являє собою Божа праведність, вони намагаються утвердити моральну праведність власними справами. Таким чином, незчисленна кількість християн впала в етичне християнство. У дійсності ж сьогодні ми часто стаємо свідками того, що християни змагаються один з одним, намагаючись показати один одному свої доброчесні вчинки.

Хоч багато твердять, що одержали прощення гріхів через віру в Ісуса, лише деякі істинно знають про справедливість Божу та вірять у неї. Багато людей вірять у доктрини Виправдання та Зростання у святості, що є основними доктринами сучасного християнства, і впали в марнославство через власну віру, нічого не знаючи про Божу праведність. Вони хваляться собою та своїми абсурдними і брехливими віруваннями, говорячи: «Я увійду в Царство Небесне, навіть якщо я згрішив, тому що вірю в Ісуса!» Чи може хто дійсно ввійти у Царство Небесне, маючи гріх у серці, тільки тому, що він якимсь чином вірить в Ісуса?

Подумайте ще раз над цим запитанням. Ви надто самовпевнені, якщо думаєте, що можете потрапити на Небо, вірячи в Ісуса та маючи гріхи в серці. Це віра самовиправдання, що випливає з релігії. Ми повинні відмовитися від помилкового віровчення, яке твердить, що можна потрапити на Небо завдяки вірі в Ісуса, навіть маючи гріх. Бог святий, чи не так? Чи визнає Бог кого–небудь лише тому, що він вірить у доктрину Виправдання, яка твердить, що він одержав прощення гріхів, незважаючи на те, що має гріх у серці? Чи може хто–небудь удостоїтися справедливості правдивого Бога через віру в фальшиві доктрини виправдання й освячення? Звичайно, що ні.

Як людина може сказати, що вона безгрішна, якщо цілком очевидно, що у її серці присутній гріх? Не знаючи і не вірячи в Божу праведність, написану в Божому Слові, ніхто не може сказати, що цілком безгрішний у своїй свідомості. Причина того, що деякі люди нерозважно кажуть, що можуть піти на Небо, полягає в тому, що вони вірять у фальшиві доктрини виправдання та освячення, що переважають у сучасному християнстві. Чи дійсно ваші гріхи зникли, коли ви довірилися ці доктрини? Чи можливо це? Лише той, хто відкрив для себе Євангеліє води і Святого Духа і вірить у його Слово, може сказати, що він безгрішний.

Проте ті, хто вірять у доктрину Виправдання, що є однією з основних християнських доктрин, продовжують думати, що вони безгрішні лише тому, що якимсь чином вірять в Ісуса, хоча насправді й мають гріхи. Вам слід знати, що така віра подібна до віри тих людей, які збиралися побудувати Вавилонську вежу, що була задумана народом всупереч Божому Слову. Не важко зрозуміти, що неможливо позбутися усіх гріхів через віру в якусь доктрину. Господь Ісус відкрив нам Божу праведність через Хрещення, яке Він прийняв від Івана Хрестителя, через кров на хресті і воскресіння з мертвих. Її Він відкрив для всіх, хто вірять у Нього. Отож, апостол Павло чітко сказав, що в Євангелії Божа праведність відкривається із віри у віру. (Лист до римлян 1:17).

Багато християнських лідерів є славними у їх етичних та моральних стандартах. Проте, вони вчать своїх послідовників невідступно наслідувати людську праведність, переплутуючи поняття людської етики і християнської моралі. Вони не мають ані найменшого поняття про Євангеліє води та Духа, у якому відкривається Божа праведність.

Отже, вони не можуть навчити їх послідовників Божої праведності. Ось причина того, чому правдиве Євангеліє, у якому проявляється Божа праведність, не можна знайти у доктринах і вченнях християнства наших днів. Сьогодні християнство не проповідує Божу праведність, що розкривається у Євангелії води і Святого Духа, і вважається найважливішим для Бога. Таким чином, ніхто не може серйозно пізнати Божу праведність через різні християнські доктрини.

У чому ж розкривається Божа праведність? Вона виявляється там, де можна знайти спасіння від усіх гріхів, а саме у хрещенні Ісуса і Його крові на Хресті. Біблія пояснює Божу праведність через Євангеліє води і Святого Духа. Віра у хрещення Ісуса, прийняте Ним від Івана Хрестителя, у пролиту Ним кров на Хресті та в Його воскресіння веде нас до пізнання Божої праведності.

Якщо ми хочемо знайти праведність Божу, нам варто повірити в слова Євангелія води і Святого Духа. Божа праведність яскраво показана в Євангелії води та Духа, даному нам Господом. Тому кожен, хто вирішив повірити у Божу праведність, може віднайти її зараз і повірити в неї.

Я хочу сказати, вам, браття, що ніхто не може пізнати Божу праведність через віру в різні доктрини, які переважають у сучасному християнстві. Також я хочу сказати вам, що це можливо лише завдяки вірі в слово про воду і Духа, яке містить Божу праведність. Проте, більшість віруючих і богословів сучасного християнства не хочуть навіть знати про Божу праведність. Більше того, вони не здатні пізнати її. Реальність полягає в тому, що вони бояться, що в такий спосіб буде зруйнована віра в різні доктрини.

Проте, тільки Божа праведність здатна реально принести спасіння від гріхів усім грішникам. Причина того, чому ці люди не можуть прийняти слова про Божу праведність, полягає в тому, що їх до сьогоднішнього дня начиняли різними етичними і моральними вченнями. Сатана хоче відвернути увагу людей чим завгодно, аби тільки вони не змогли довідатися про Божу праведність, даровану їм Господом.

Те, що необхідно зараз християнам, це не етична праведність релігії, але віра в Божу праведність. В даний час більшість людей, які кажуть, що вірять в Ісуса як свого Спасителя, не змогли озброїтися вірою в Божу праведність, і тому знаходяться на порозі духовної смерті. Таким чином, християни сьогодні повинні бути одягнені в Божу праведність у їхніх серцях.

Божу праведність можна досягнути, коли будемо душею вірити у Євангеліє води та Духа. Для цього нам необхідно, насамперед, відмовитися від вірування в різні доктрини, засновані на людській логіці і від помилкових вчень про порятунок. Більше того, нам слід бути уважнішими до спасіння наших душ. Вдягнутися в Божу праведність можна лише після того, як душа віднайде вічну спокуту гріхів, вчинених протягом усього життя.

Зараз християнство відійшло від Бога і мчиться на лафеті теоретичних доктрин у цілковиту пітьму. Вірування в доктрини, придумані різними теологами, беруть свій початок у різних людських віросповіданнях, сконцентрованих на людині. Спершу, якщо ми керуватимемося світськими стандартами, може видатися, що християнство досягло великого успіху, однак ми бачимо, що всередині нього немає ані найменшої частини Божої праведності. Навпаки, сучасне християнство наскрізь прониклося людською праведністю і саме людською праведністю блокує Боже благословення.

Сьогодні більшість християнських душ приречені потрапити після смерті у пекло через їх духовний голод і гріхи. Нам варто зрозуміти і повірити, що тільки достаток Божої праведності може врятувати їх від пекла. Тому ми повинні донести повну істину Божої праведності до всіх грішників, що дотепер не знали про неї.

Читаючи цю книгу, ми довідаємося і зрозуміємо, що являє собою Божа праведність. Якщо ми не віримо в Божу праведність, навіть якщо знаємо про неї, ми зазнаємо повного краху, але обов’язково знаходимо духовне благословення з Небес, якщо дійсно повіримо в неї.

Сучасне християнство деградувало до рівня світської релігії. І причина цього – доктрини виправдання і зростання у святості. Ці доктрини подібні до «великої блудниці» у Біблії. Доктрини виправдання і зростання у святості, які винайшли теологи в рамках християнства, викликають схвальну реакцію серед людей, хоча вони є нічим іншим, як релігійними доктринами, що були придумані людським розумом. Немає жодної людини, чиї гріхи були б цілком змиті через віру в ці доктрини!

Теорія зростання у святості є такою ж доктриною, як і всі світські релігії, що вчать чинити благодійні справи. Неможливо знайти Божу праведність, про яку говориться в Біблії, з допомогою вірувань у різноманітні доктрини. Більшість християн розглядають праведність доктрин у тому ж світлі, що й праведність Божу, що є блудом від сатани. Той, хто не дозволяє людям повірити в Божу праведність, зостається найбільшим ворогом Бога. Бог не може дозволити людям віднайти Його праведність у світських релігіях, тому що це можливо тільки за допомогою Євангелія води та Духа.

Усі Ви, що прагнете знайти Божу праведність! Я сподіваюся, що ви вдостоїтеся прощення гріхів і вічного життя через віру в те, що Ісус прийшов у цей світ, узяв на Себе ваші гріхи Своїм хрещенням від Івана Хрестителя, умер на Хресті та воскрес із мертвих на третій день. Божа праведність принесе життя вічне і благословення стати дітьми Божими усім тим, хто вірить у Його праведність. Божа праведність відрізняється від людської праведності, яку можна одержати дотриманням закону. Божа праведність дозволяє всім грішникам одержати повне прощення відразу всіх їхніх гріхів.

Ніщо на землі чи на небесах не може відокремити від Божої любові тих, хто вірять у Божу праведність, що відкривається в Ісусі Христі. Віра в Божу праведність є істинною і повинна бути визнана в християнстві. Божу праведність можна віднайти тільки через віру в Євангеліє води та Духа.

Апостол Павло стверджував, що навіть ізраїльтяни одержать спасіння від гріхів в останні дні через віру в Божу праведність. Він вірив, що оскільки Бог не порушив Свою обіцянку, Він врятує ізраїльтян від гріха. В останні дні Бог буде робити усе, щоб врятувати їх від гріха. Бог завжди діє по Своїй волі. Він хоче врятувати все людство. Ніколи ще в історії не було нікого, хто був би залишений без благословення, що може бути досягнуте через віру в Божу праведність тільки тому, що людина не була євреєм.

Справді сумно, що є люди, які відмовляються від Євангелія води та Духа, не знаючи, що Божа любов і праведність приховані в цьому Євангелії. Ми повинні пам’ятати і зберігати у своєму серці той факт, що для тих, котрі твердять, що вірять в Ісуса, не знаючи повноти Божої праведності, залишаються тільки в людській праведності. Спасіння ж від гріха, дане Богом людству, може бути досягнуте тільки через віру в Божу праведність.

На завершення, людина одержує спасіння від гріхів не завдяки своїм власним зусиллям, але через віру в повноту Божої праведності, що відкрилася в Євангелії води та Духа. Бог не залишив ані євреїв, ані язичників без благословення Його праведності. Бог дав і євреям, і язичникам, Свою праведність, яку можна одержати через віру в хрещення Ісуса і Його кров на Хресті.

У сучасному світі, в якому ми живемо, переважають беззаконня. Тому сьогодні ми можемо одержати прощення гріхів тільки через віру в Божу праведність. Апостол Павло сказав: «Правда бо Божа з’являється в ньому (Христовому Євангелії) з віри в віру, як написано: А праведний житиме вірою» (Лист до римлян 1:17). Нині прийшов час, коли всі ми повинні повірити в повноту Божої праведності. Нам необхідно отримати повноту Божої праведності, що Господь дав людству по вірі в Його Слова Євангелія води та Духа. Бог благословив нас так, що ми можемо вічно славити Його, вірячи в Його праведність, яка ніколи не змінюється.

Я упевнений, що ця книга матиме підривний ефект для лжевчителів християнства та їх послідовників. Вони є злочинцями сатани, що проробили в християнстві глибокі печери доктрин і живуть у них. Вони настільки добре пристосувалися до глибоких печер сатани, що вже не здатні звідтіля побачити животворне світло Боже. Ось чому обов’язково потрібно знищити ці притулки. Коли ці грішники залишать свої старі притулки завдяки цій книзі, що знищить їх, вони віднайдуть благословення через Божу праведність.

Тож подякуймо Святому Триєдиному Богу, Богу Отцю, Його Сину Ісусу Христу та Святому Духові, за спасіння від усіх наших гріхів у цьому світі завдяки Божій справедливості.

РОЗДІЛ 1

Передмова до Розділу 1

Листа до Римлян

Лист апостола Павла до римлян можна розглядати як справжній скарб Біблії. У ньому мова йде в основному про те, як віднайти Божу праведність, віруючи в Євангеліє води та Духа. Порівнюючи Лист до римлян із Листом апостола Якова, можна почути таку думку, що перший є «правдивим скарбом», у той час як другий «не заслуговує довір’я». Однак, і Лист до римлян, і Лист апостола Якова є словом Божим. Єдина відмінність полягає в наступному: Лист до римлян дорогоцінний тим, що дає нам загальне уявлення про Біблію в цілому, у той час як Лист Якова дає праведникам настанови жити згідно з Божою волею.

Ким був апостол Павло?

Спершу прочитаймо Лист до римлян 1:1–7. «Павло, раб Ісуса Христа, покликаний апостол, вибраний для звіщання Євангелії Божої, яке Він перед тим приобіцяв через Своїх пророків у святих Писаннях, про Сина Свого, що тілом був із насіння Давидового, і об’явився Сином Божим у силі, за духом святости, через воскресення з мертвих, про Ісуса Христа, Господа нашого, що через Нього прийняли ми благодать і апостольство на послух віри через Ім’я Його між усіма народами, між якими й ви, покликані Ісуса Христа, усім, хто знаходиться в Римі, улюбленим Божим, вибраним святим, благодать вам та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа!»

Ці рядки можна розглядати як привітання Павла християнам Риму. Павло вітає їх як раб Ісуса Христа, що розшукав Божу праведність.

Перший вірш дає відповідь на запитання «Хто такий Павло?». Він був юдеєм, який зустрівся з воскреслим Господом на дорозі до Дамаску і був вибраний знаряддям Господнім (Діяння 9:15) для проповідування Євангелія язичникам.

Апостол Павло проповідував правдиве Євангеліє, ґрунтуючись на знанні про систему жертвоприношень і пророцтв Старого Завіту

У другому вірші розповідається про те, що апостол Павло проповідував Євангеліє, засноване на словах Старого Завіту. Він визначив «Євангеліє Боже» як те, «яке Бог колись обіцяв через Своїх пророків у святому писанні». З цих рядків видно, що апостол Павло проповідував Євангеліє води та Духа, ґрунтуючись на системі жертвоприношень Старого Завіту. Крім того, другий вірш говорить нам про те, що саме Павло був вибраний як благовіст Божий.

«Яке Бог колись обіцяв через пророків Своїх у святому писанні». Мається на увазі обіцянка Бога послати на цей світ Ісуса Христа, про що говорилося в пророцтвах Старого Завіту. Усі пророки Старого Завіту, включаючи Мойсея, Ісаю, Єзекіїла, Єремію і Данила, свідчили про те, що Ісус Христос прийде на світ і помре на Хресті після того, як візьме на Себе всі гріхи світу.

Яке ж Євангеліє проповідував апостол Павло? Він проповідував Євангеліє води та Духа, яке розповідає нам про Сина Божого Ісуса Христа.

Дехто каже, що Старий Завіт вже не актуальний, і для підтвердження своїх слів вони наводять слова Євангелія від Матвія 11:13. Деякі ж проповідники взагалі не надають значення Старому Завіту.

Проте, саме в Старому Завіті Бог дав нам обітницю, яку втілив у життя через Ісуса Христа в Новому Завіті. Таким чином, у світі віри Новий Завіт не може існувати без Старого Завіту, а слова Старого Завіту не можуть здійснитися без слів Нового Завіту.

Апостол Павло був вибраний для проповідування Господнього Євангелія. Виникає запитання: «Яке Євангеліє проповідував Павло?» Він проповідував те, що Ісус Христос прийшов у цей світ і спас нас від усіх наших гріхів Євангелієм води та Духа, що ґрунтувалося на словах Старого Завіту. Отже, кожного разу, проповідуючи Євангеліє води та Духа, ми повинні опиратися на систему жертвоприношень і пророцтв, викладених у Старому Завіті. Тільки тоді люди увірують в істину Євангелія води та Духа та в те, що Новий Завіт є виконанням обітниці, даної в Старому Завіті.

Із самого початку Нового Завіту особливе значення надається хрещенню Ісуса від Івана Хрестителя і Його крові на Хресті. Суттю Старого Завіту була система жертвоприношень, що стала способом відпущення гріхів для грішників. Щоб змити із себе гріхи, людина повинна була покласти руки на голову жертовної тварини, а потім заколоти її, щоб отримати прощення гріхів.

Якщо покладання рук і кров жертовних тварин служили для відпущення гріхів у Старому Завіті, то що ж слугує для відпущення гріхів у Новому Завіті? Це хрещення і кров Ісуса. Крім того, первосвященик Старого Завіту (Книга Левит 16:21) є прообразом Івана Хрестителя в Новому Завіті.

Третій і четвертий вірші Листа до римлян відповідають на запитання «Ким був Ісус Христос?» Вірші пояснюють Його походження. Фізично Ісус Христос народився від насіння Давида і Святого Духа, та був визнаний Сином Божим у Його силі через воскресіння з мертвих. Він став Спасителем, дарував воду і кров тим, хто увірували в Нього. Для тих, які увірували, Ісус Христос став Богом спасіння, Царем царів і вічним Первосвящеником Царства Небесного.

Деякі християнські теологи відкидають божественність Ісуса. Вони кажуть: «Він був просто видатною людиною, неординарною особистістю». Більше того, відповідно до нової теології, поняття спасіння існує у всіх релігіях. І, відповідно до принципів цієї теології, у деяких біблійних школах навчають тому, що необхідно визнати екзорцизм, буддизм, католицизм та всі інші світові релігії. Ця, так звана, ліберальна чи нова теологія стверджує, що до всіх течій і напрямків усіх релігій необхідно ставитися шанобливо та, що всі люди повинні об’єднатися і стати «єдиним цілим».

Однак у Біблії сказано, що спочатку Бог створив небо і землю. Хто ж цей Бог? Це Ісус Христос. Ім’я «Христос» означає «помазаний олією». У Старому Завіті первосвященик помазував олією голови царів і пророків. Ісус же має ім’я Цар царів. Людина, що не визнає Ісуса Богом, не є віруючою у Бога.

У наші дні віра безлічі людей в усьому світі звертається до екуменічного руху, що ґрунтується на релігійному плюралізмі. Ці люди проводять служіння, у яких змішані елементи різних релігій і вірувань, починаючи з язичества і закінчуючи буддизмом та конфуціанством. Сьогодні служіння може відбуватися за буддистськими канонами, а завтра – за християнськими. Так, у їжі, наприклад, змішання різних продуктів може дати в підсумку чудову страву. Однак, що стосується віри, то тут чистота – найважливіше за все.

Третій і четвертий вірші першого розділу листа до римлян дають нам відповідь на запитання «Хто такий Ісус?». Він Той, хто завдяки воскресінню з мертвих був визнаний Сином Божим. Христос став для нас Господом і Спасителем.

У 5–ому і 6–ому віршах першого розділу говориться про те, як завдяки Господові Павло став апостолом. Він розпочав проповідувати Євангеліє язичникам, щоб вони змогли одержати спасіння, віруючи в Ісуса Христа.

Яку владу мав апостол Павло?

Як написано у 7–ому вірші, апостол Павло мав владу ім’ям Господа благословляти віруючих в Ісуса. Влада апостола полягає в духовній здатності благословляти людей ім’ям Ісуса Христа.

Таким чином, Павло міг сказати: «Благодать вам і світ від Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа». Хотілося б зупинитися і поміркувати над змістом цього благословення. Зважаючи на все, апостол Павло мав владу благословляти людей і, закінчуючи недільне богослужіння, ми повинні завершувати його словами благословення. «Бог хоче дарувати це благословення всім праведникам». Справжні слова благословення наступні: «І Господь промовляв до Мойсея, говорячи: Промовляй до Аарона та до синів його, говорячи: Так благословляйте Ізраїлевих синів, говорячи їм: Нехай Господь поблагословить тебе, і нехай Він тебе стереже! Нехай Господь засяє на тебе лицем Своїм, і нехай буде милостивий до тебе! Нехай Господь зверне на тебе лице Своє, і хай дасть тобі мир!» (Книга Числа 6:22–26).

Аарону і його синам було сказано: «Так благословляйте Ізраїлевих синів». Коли вони благословляли синів Ізраїлевих, Господь істинно благословляв їх згідно з Писанням. Якщо ми звернемося до всіх послань апостола Павла, то побачимо, що вони завжди закінчуються словами «Благодать Господа нашого Ісуса Христа з усіма вами». Це свідчить про те, що не сам Павло благословляє нас, але Бог робить це. Тому Павло закінчує усі свої листи словами благословення.

Павло був наділений владою благословляти народ Божий. Не всі християнські священики мають таку владу. Вона дарована тільки слугам Божим. Коли слуги Божі благословляють людей, говорячи при цьому, що вони істинно бажають благословити їх, тоді Бог по-справжньому дарує цим людям Свою благодать у повній відповідності з благословенням.

Бог наділяє божественною владою уділяти благословення не тільки Своїх слуг, але й усіх народжених знову праведників. Бог говорить: «Кому гріхи простите, простяться їм, а кому затримаєте, то затримаються!» (Євангеліє від Івана 20:23). Подібну владу Він дарує всім праведникам. Отже, ні в якому разі не можна виступати проти праведників, тому що це значить противитися Богу. Бог наділив як апостолів, так і слуг Своїх та праведників владою благословляти і проклинати.

Апостол Павло бажає наділити праведників духовним даром

«Отже, насамперед дякую Богові моєму через Ісуса Христа за всіх вас, що віра ваша звіщається по всьому світові. Бо свідок мені Бог, Якому служу духом своїм у звіщанні Євангелії Його Сина, що я безперестанно згадую про вас, і в молитвах своїх завжди молюся, щоб воля Божа щасливо попровадила мене коли прийти до вас. Бо прагну вас бачити, щоб подати вам якого дара духовного для зміцнення вас, цебто потішитись разом між вами спільною вірою і вашою, і моєю» (Лист до римлян 1:8–12).

За що, насамперед, апостол Павло дякує Богу? Він дякує Богу за всіх християн у Римі, тому що вони увірували в Ісуса і через них Євангеліє поширюється по усьому світі.

Під час читання 9–ого і 10–ого віршів може виникнути запитання: «Чому апостол Павло хоче відвідати Рим під час своєї подорожі?» Справа в тому, що проповідувати Євангелія води та Духа в той час в Римі означало проповідувати по всьому світу. Подібно до того, яку позицію в світі у наші дні займає Америка, така у той час була й роль Риму, що був центром цивілізації. Стародавня приказка говорить: «Усі дороги ведуть в Рим».

Ми виголошуємо дуже багато проповідей в Америці. Проповідуючи Євангеліє в Америці, ми тим самим спонукаємо багатьох місіонерів йти проповідувати чудесне Євангеліє у всьому світі. Ось чому Павло хотів потрапити до Риму.

Духовний дар, про який говорить апостол Павло

«Бо прагну вас бачити, щоб подати вам якого дара духовного для зміцнення вас...» (Лист до римлян 1:11).

Що має на увазі апостол Павло, говорячи про якийсь духовний дар, за допомогою якого люди можуть утвердитися? Духовний дар, про який каже апостол Павло, - це розповсюджуване нами Євангеліє води та Духа. У 12–ому вірші говориться: «Цебто потішитись разом між вами спільною вірою і вашою, і моєю». Говорячи про те, що людям буде дано духовний дар, що дозволить їм утвердитися, тобто утішитися спільною, Павла і людей, вірою, апостол Павло тим самим хотів дати людям мир та спокій, благословити їх і мати можливість спілкуватися з ними у спільній вірі.

Слова апостола Павла про спільну розраду через віру говорять про те, що він жагуче бажав проповідувати для римської церкви Євангеліє води та Духа. Зараз парафіяни нашої церкви розуміють і твердо вірять у Євангеліє води та Духа, але не виключено, що деякі з них є християнами лише формально, і з часом перестають вірити у правдиве Євангеліє. Церква в Римі також могла мати потребу у відродженні Євангелія.

Апостол Павло говорить про те, що він міг би утішитися разом з людьми через віру в Євангеліє. Справді, завдяки вірі в Євангеліє води та Духа наші серця наповнюються спокоєм і ми почуваємо себе затишно перед обличчям Господа. Ми не змогли б перебувати у мирі та спокої без Євангелія води та Духа.

«Щоб подати вам якого дара духовного для зміцнення вас». Цим духовним даром є Євангеліє води та Духа. Людина тільки тоді зможе стати дитям Божим і одержати благословення, коли увірує в Євангеліє води та Духа.

Яка користь від того, що людина веде порядний і благочестивий спосіб життя, кинувши пити, курити, не роблячи непорядних учинків, якщо при цьому вона не знає про Євангеліє води та Духа, хоча й вірить в Ісуса Христа? Учинки такої людини не мають нічого спільного з Божою праведністю. Божа праведність значно перевершує праведність людську. Залучити людей до церкви неважко, але при цьому новим парафіянам потрібно проповідувати Євангеліє води та Духа, щоб їм були прощені всі гріхи і щоб вони могли стати дітьми Божими, будучи одягненими у духовне благословення Царства Небесного.

Апостол Павло хотів, щоб праведники Риму утішилися його власною вірою. Тому він сказав: «Цебто потішитись разом між вами спільною вірою і вашою, і моєю». Тому, Павло повинен був проповідувати правдиве Євангеліє всім парафіянам церкви для того, щоб усі парафіяни мали віру і могли утвердитися його