Обвинувачі

By Dag Heward-Mills

Один із найпідступніших ворогів, з якими доведеться зустрітись, — обвинувач, «хто братів наших скаржив». Дізнайтесь про дію звинувачень та наклепів і навчіться перемагати їх.

• Language: Українська мова
• Publisher: Dag Heward-Mills
• Release date: Jun 11, 2018
• ISBN: 9781641355261

Dag Heward-Mills

Bishop Dag Heward-Mills is a medical doctor by profession and the founder of the United Denominations Originating from the Lighthouse Group of Churches (UD-OLGC). The UD-OLGC comprises over three thousand churches pastored by seasoned ministers, groomed and trained in-house. Bishop Dag Heward-Mills oversees this charismatic group of denominations, which operates in over 90 different countries in Africa, Asia, Europe, the Caribbean, Australia, and North and South America. With a ministry spanning over thirty years, Dag Heward-Mills has authored several books with bestsellers including ‘The Art of Leadership’, ‘Loyalty and Disloyalty’, and ‘The Mega Church’. He is considered to be the largest publishing author in Africa, having had his books translated into over 52 languages with more than 40 million copies in print.

Book preview

Обвинувачі

І я почув голос могутній, що говорив на небі: «Нині настало спасіння і сила і царство Бога нашого, і влада Христа його, бо повержено ОБВИНУВАЧА братів наших, який ОБМОВЛЯВ їх перед Богом нашим день і ніч».      Об’явлення 12:10 (Святе Письмо)

Хоча диявол широко відомий як обвинувач братів, насправді він є обвинувачем посеред братів.

На своєму шляху служіння кожний зустрічатиме різних людей. І, мабуть, один із найбільш страшних ворогів з-поміж них — це обвинувач посеред братів.

Проблеми виникають на різних рівнях служіння, та одна з найбільш складних проблем — це зустріч з наклепником, який перебуває посеред братів.

Знаходження на найвищому рівні служіння обов’язково супроводжується боротьбою із обвинувачем. Наклеп — це найважливіша стратегія сатани у боротьбі із непереможним ворогом.

Найкраща зброя сатани

Сатана діє по-різному. Він може прийти до нас у формі спокусника, брехуна, вбивці чи ошуканця. Однак, якщо він візьметься за нас як обвинувач, то це означає, що битва перейшла на найвищий з можливих рівнів.

Такий принцип мав місце у житті Ісуса Христа. Спочатку диявол прийшов до Нього у вигляді спокуси — він спокушав Ісуса Христа у пустелі протягом сорока днів. Сатана брехав Йому та відчайдушно намагався одурити Його.

Під час служіння Христа на землі диявол постійно атакував Господа у формі вбивці. «А був він душогубець від початку» (Івана 8:44). Кілька разів сатана намагався вбити Ісуса за допомогою натовпу, але Він уникнув цього.

І, вставши, вони Його вигнали за місто, і повели аж до краю гори, на якій їхнє місто було побудоване, щоб скинути додолу Його. Але Він перейшов серед них, і віддалився.      Луки 4:29-30

В іншому випадку диявол намагався потопити Ісуса у Галілейському морі, але йому це не вдалося, бо Ісус зупинив шторм. Не Бог надіслав той шторм; та Ісус протистав Божою мудрістю і дав відсіч шторму.

А коли вони пливли, Він заснув. І знялася на озері буря велика, аж вода заливати їх стала, і були в небезпеці вони.

І вони підійшли, і розбудили Його та й сказали: «Учителю, Учителю, гинемо!» Він же встав, наказав бурі й хвилям, — і вони вщухнули, і тиша настала!      Луки 8:23-24

Поява в образі обвинувача

Однак служіння Ісуса добігло кінця тоді, коли сатана прийняв образ обвинувача. Ісус переніс тиждень безупинних звинувачень, що привело його служіння до завершення. Той тиждень звинувачень розпочався у Вербну неділю і скінчився Його розп’яттям. У Матвія 21:1-17 ми читаємо про те, як він тріумфально увійшов до Єрусалиму та очистив храм. Ми можемо помітити, як з дня його прибуття до Єрусалиму розпочалися запитання та обвинувачення (Матвія 21:23).

Цього разу сатана дістав свою смертельну зброю та застосував її проти Господа. Зброя звинувачення зрештою запрацювала. Протягом усього тижня перед Пасхою Господь знаходився у храмі, де його запитували та випробовували (звинувачували) фарисеї.

Тоді фарисеї пішли й умовлялись, як ЗЛОВИТИ на слові ЙОГО.

І посилають до Нього своїх учнів із іродіянами, і кажуть: «Учителю, знаємо ми, що Ти справедливий, і наставляєш на Божу дорогу правдиво, і не зважаєш ні на кого, бо на людське обличчя не дивишся Ти.

Скажи ж нам, як здається Тобі: чи годиться давати податок для кесаря, чи ні?»

А Ісус, знавши їхнє ЛУКАВСТВО, сказав: «Чого ви, лицеміри, Мене ВИПРОБОВУЄТЕ?»      Матвія 22:15-18

Господа запитували щодо кожного аспекту Його життя та служіння.

Протягом кількох днів Господь переносив лукавство та лицемірство тих, хто запитував Його у храмі. В останні 24 години життя Його також звинувачували у будинку первосвященика, у дворі Пилата, а також у маєтку Ірода.

Ісус отримав серію звинувачень вищого рівня, на які реагував по-різному. Наприклад, Він стисло відповів на запитання, поставлені Йому у храмі, виставивши Своїх обвинувачів дурнями.

А почувши таке, вони диву далися. І, лишивши Його, відійшли.      Матвія 22:22

Вони ніколи раніше не чули нічого подібного.

Відказала та служба: «Чоловік ще ніколи так не промовляв, як Оцей Чоловік».      Івана 7:46

Однак, опинившись у дворі Пилата та інших язичницьких правителів, Він не відповідав на запитання, що Йому ставили.

А Він ні на одне слово йому не відказував, так що намісник був дуже здивований.      Матвія 27:14

Як бачите, сатана має різні обличчя, під виглядом котрих він нападає. У даному розділі книги ми розберемось із обвинувачами, котрих диявол використовує для того, аби залякати нас. Можливо, хтось страждаєте від епідемії звинувачень у своєму служінні і часто не розуміє того, що відбувається із ним. Прочитавши цю книгу, можна отримати мудрість щодо того, як побороти ворога.

Що таке обвинувачення?

Обвинувачення — це засудження чи твердження, висунуте проти когось. Воно накладає провину чи вказує пальцем на людину. Обвинувачення — це заява про те, що людина вважає когось винним у скоєнні чогось поганого, зокрема у скоєнні злочину.

Ті заяви, висунуті в адрес певної людини, постійно викликають відчуття провини, яке спустошує та відбирає сили. Лише людина із дуже сильним серцем може довго жити під шквалом постійних звинувачень. І хоча обвинувачення злітають з вуст людей, це робиться з легкої руки самого обвинувача братів. Сатана є обвинувачем посеред братів.

Які люди найчастіше виступають у ролі обвинувачів?

У моїй країні (Гана, Західна Африка) люди зазвичай йдуть працювати охоронцями. Також поширена професія м’ясника та продавця кебабу. Подібно до цього, є люди, котрих зазвичай сатана бере на роботу в якості обвинувачів. Такі люди підпадають під категорію, котру я називаю близькі друзі звинувачених.

Ба навіть друг мій, що я на нього покладався, що жививсь моїм хлібом, і той наставив п'яту на мене.      Псалом 40:10 (Святе Письмо)

Близькі друзі — це оточення людини: друзі, чоловіки, дружини, сини, дочки, кохані, помічники пастора, члени церкви, журналісти, однокласники і т.п. Для того, аби обвинувачення мали якийсь вплив, вони мають виходити від когось близького вам.

Чому просто не відкинути обвинувачення?

Хіба обвинувачення не є простими твердженнями, котрі або правдиві, або ні? Якщо вони неправдиві, то чому б просто не проігнорувати їх? Але насправді все не так просто.

Обвинувачення мають помазання аду. Вони подібні до маленьких стріл, що несуть у собі сатанинську отруту. І як тільки отрута потрапляє у кров, вона розходиться по всьому тілу та атакує серце. Подібно до будь-якої природної отрути, така зовні маленька стріла має сильний вплив.

Я бачив, як сильні служителі Божі повністю втрачали спокій через безпідставні звинувачення, котрі для сторонньої людини здавалися незначними. Ось яку силу мають обвинувачення. Це загадкова зброя, наслідки дії якої можуть бути дуже непередбачуваними. Дійсно, обвинувачення є духовною зброєю.

Піднесення пальця

ЗАСЯЄ ТОДІ, МОВ ДОСВІТНЯ ЗОРЯ, ТВОЄ СВІТЛО, і хутко шкірою рана твоя заросте, і твоя справедливість ходитиме перед тобою, а слава Господня сторожею задньою!

Тоді кликати будеш — і Господь відповість, будеш кликати — і Він скаже: Ось Я! ЯКЩО ВІДДАЛИШ з-поміж себе ярмо, НЕ БУДЕШ ПІДНОСИТИ ПАЛЬЦЯ й казати лихого…      Ісая 58:8-9

Обвинувачення можна назвати тиканням пальцем. Зло починає свою дію з піднесення пальця для того, аби світло в нашому житті та служіння насправді помарніло від нього. Наше світло засяє як зоря і ми матимемо зцілення, якщо відмовимось від тикання пальцем!

Служіння не можуть досягти успіху, якщо поруч процвітає людина із піднесеним пальцем! Більшість проблем у тілі Христа є наслідком постійних звинувачень, висунутих братом проти брата, сестрою проти сестри, чоловіком проти дружини.

Ми повинні знати людей зі свого оточення, котрі звикли винуватити вас. Кожний гарний лідер повинен розуміти принципи обвинувачення. Служіння може слабнути та марніти через різноманітні обвинувачення! Наше служіння може зрештою навіть піти неправильним шляхом завдяки звинуваченням. Можливо, цей розділ є найбільш важливим з усієї книги, і я молюсь, аби мої читачі серйозно поставились до її вивчення.

Книга Об’явлення показує нам, як Бог рішуче розібрався із обвинувачем братів. Ми читаємо розповідь про чотири дивовижні переваги, які з’являються після зникнення обвинувачень. У тих чотирьох перевагах ми бачимо все, що бажаємо отримати від Бога: силу, спасіння, міць та Царство Боже. Наскільки б більше сили та міці було явлено у нашому житті, якби у ньому не було тикання пальцем.

Більшість звичайних людей не відчувають, що вони здатні служити Богові. Багато з тих, кого я готував для служіння, були зневірені через звинувачення диявола. Тому я постійно пібадьорював їх служити Богу та ставати священиками, не дивлячись на власні недоліки.

Така підтримка повністю суперечила тому, що говорив голосом обвинувача у їхньому житті. Той голос