Поміж рядків обійму вашу душу

By Марія Маринченко

Вірші даної поетичної збірки розповідають про тернистий життєвий шлях авторки; її роздуми, мрії та реалії.

• Language: Українська мова
• Publisher: Марія Маринченко (“Марічка Ясен”)
• Release date: Dec 20, 2023
• ISBN: 9798215213780

Book preview

Дорогий читач!

Мене звати Марія (Марічка Ясен). Я — поетеса за покликом душі. Ще з юних літ пишу я вірші, і от, нарешті, час прийшов ділитися своєю творчістю зі світом.

В поезії своїй шукаю зміст, не форму і, мов художник, я змальовую життя поміж рядків. Безмежна сила слова, мов невичерпне джерело натхнення, живить нашу свідомість та не дає забути, хто ми є.

89 віршів даної поетичної збірки розповідають про тернистий життєвий шлях авторки; її роздуми, мрії та реалії.

Тож, я запрошую вас у світ моєї поезії.

Зустрінемось на сторінка́х...

Марія Маринченко

"Я веселкою майну

Поміж вами, люди.

Принесу усмішку файну.

Хай вам добре буде!"

––––––––

"Лагідне поетичне слово відмежовується від прози.

Справжнє, щире почуття — не з рідні фальшивого.

Радість не зрозуміє, чому в душі — сніги, бурі, грози.

Підлість не сходить на ґрунті доброго та мудрого"

––––––––

"Ніяк не позбудусь я думки дивної, зайшлої:

"Актуальне вчорашнє розтане в минулому.

Те, що колись не було варте й уваги нашої  

Болем, або щастям зійде в майбутньому"

––––––––

"Ні в жодне свято, ні в будень я не буваю сама.

Я маю кого любити; про кого мріяти та дбати.

Нація, батьки, діти, рідня! З ними — вінчана!

Йду українською землею, вдихаючи її аромати"

Я обійняти світ — готова

Я обійняти світ — готова.

Достатньо в мені — доброти.

Я всіх пробачу знову й знову.

Потрібно жити, далі йти!

Я вип'ю в горах воду з джерела.

Вона наснагу, терпіння дасть.

Нехай джерельна, гірська жила

Буде захистом від усіх напасть!

Я розцілую хмари в полі, вітер.

Достатньо в мене — почуттів!

Зберу там весь квітковий бісер

І віддам вам із щирих почуттів.

Поможу слабшим я у цьому світі.

Мене людиною це завше робить.

Дітям віддам усі знання здобуті

Та все найкраще. Нехай родить!

Я через кладку нині перша прийду 

Хоча я — горда у своїм житті.

Зрозуміла, що гординю я забуду.

Вже не знадобиться в майбутті.

Я боса по землі своїй пройдусь.

Вона є найдорожчою мені.

Від неї сили знову наберусь,

Щоб вистояти в цім бутті.

Я щедро вмиюся росою вранці.

Вона є чистою, немов сльоза,

Та заспіваю пісню в вишиванці.

Вже не злякає вітер і гроза.

Я бачу те, що хліб є на столі.

То Бог мені завжди його дає!

Я буду сильною в густій імлі.

Сила волі, стрижень в мене є!

Поміж рядків обійму вашу душу

Поміж рядків обійму вашу душу.

До неї серцем щиро пригорнусь.

Бува, життя трясе, мов грушу;  

Та я сміюсь... Ніколи не здаюсь!

Вже знаю ціну дружбі і любові.

Навчилася різнити добро й зло

Та деколи змовкаю на пів слові.

Буває, й щастям сповнюю відро.

Поміж слів своїх вкладаю суть.

Люблю людей порядних, добрих.

Хмаринки голубі до вас несуть

Милі вітання в обіймах щедрих.

Моє мовчання завше має зміст:

Що б доброго мені зробити?!

Будую спілкування міцний міст.

Я хочу правду людям говорити!

Поміж подій буду поруч із вами.

Поділю щастя, журбу пополам.

Збігають дні та роки за роками.

Я ж дякую за все добрим зіркам.

Мої слова — відверті та прості.

Я з вами вільно можу говорити.

В часи хороші чи в часи скрутні

Ми мудро мусимо у світі жити.

Поміж новин збіжать потоки.

Життя спішить, мов та ріка...

Назустріч робімо дружні кроки.

Всі один раз живемо, не на віка.

Цей час приносить виклики нові.

Гартує душі та тіла, мов сталь.

Тримаймось разом, поки — живі,

Бо це життя — наче кришталь.

Поміж плином світанків і ночей

Найголовніше — родина, Україна!

Доля — набір і збіг миттєвостей.

До них любов — завше нетлінна!

Я прагну дарувати людям радість

Добрим словом їх серця звеселяти,

Духовністю скрашати реальність;

В людські душі віру, надію вселяти!

Намалюй...

Намалюй мені красивий ранок —

Той, який в природі зветься світанок;

Що таємниче заглядає з-за білих фіранок,

Запалює в ромашках незбагненний серпанок.

Намалюй мені активний день —

Той, де годинник каже: Дзень - дзелень;

Коли сонечко не вміщається до моїх жмень,

А в душі — море нових забаганок й натхнень.

Намалюй мені приємний вечір —

Той, коли тиша тихенько сідає на плечі;

Коли дуже хочеться слухати приємні речі

Та я