Ким би ти не був
By Lora Hodgin
()
About this ebook
Не дивлячись на чарівну реальність, дійсність дівчинки Мері дуже погана. Благо є друзі, з якими ніколи не буває нудно чи самотньо, і справжня сім'я, на яку можна покластися.
Lora Hodgin
Hi all!I am Ukrainian, originally from Odessa. Not a professional writer, but I really enjoy the process. The characters themselves keep me from giving up their stories, so I will continue.Ready for criticism and comments, but I really hope that you will be interested.Lora Hodgin
Read more from Lora Hodgin
Хто ти, Тім? Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsПогана Мері Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsДрабина в дива Rating: 0 out of 5 stars0 ratings
Related to Ким би ти не був
Related ebooks
Гессі Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsПромінь (Promіn) Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsСин Сутінків і Світла Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsЖорстокий принц Rating: 5 out of 5 stars5/5Дрімучий ліс. Шлях Вовка Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsЦифрова фортеця (Cifrova fortecja) Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsАйфеї: Початок Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsЛіана - майбутня цариця Океанії Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsДемон зі срібних копалень Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsЧас «Ч» Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsТри обіцянки: Роман Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsРебекка (Rebekka) Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsЧарівник країни Оз (Charіvnik kraїni Oz) Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsВітри сподівань (Vіtri spodіvan') Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsОстанній дім на безпечній вулиці Rating: 4 out of 5 stars4/5Жодного слова Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsНа північ від кордону Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsРіздвяний сюрприз Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsДідо Иванчік (Dіdo Ivanchіk) Rating: 5 out of 5 stars5/5Все буде добре Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsThe Artist/Художниця Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsBatko ta dochka Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsСніговик Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsПолліанна дорослішає (Pollіanna doroslіshaє) Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsТак заповідали предки Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsКвест: Знайди "Енеїду" Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsНе озирайся і мовчи (Ne ozirajsja і movchi) Rating: 5 out of 5 stars5/5Справа Сивого: Роман Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsЯблуневий сад на краю лісу Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsНікі Парсон. Чотири вежі Rating: 0 out of 5 stars0 ratings
Reviews for Ким би ти не був
0 ratings0 reviews
Book preview
Ким би ти не був - Lora Hodgin
Ким Би Ти Не Був
Lora Hodgin
4 книга серії «Погана Мері»
Copyright 2023 Lora Hodgin
Smashwords Edition
У той день було досить хмарно, тож від планів святкування Дня народження Єви на лужку біля будинку відмовилися. Благо в будинку була величезна крита тераса, вона розташовувалась біля входу в будинок, і тяглася по всій ширині будівлі. Саме там і накрили святковий стіл та розставили стільчики, чекаючи на гостей.
Погода псувалася дуже швидко, всьому виною хмари, які активно підтягувалися з усіх боків, і будь-якої хвилини готові були вибухнути дощем. Перші краплі впали на голову зустрічаючої гостей іменинниці, Єва чекала біля хвіртки будь-кого, і хвилювалася, що якщо ніхто не прийде, свято буде просто скасовано.
- На! Укрийся! - високий темноволосий хлопчик простягнув іменинниці парасольку. Але дівчинка навіть не ворухнулася.
Настрій був зіпсований, адже за такої погоди в гості один до одного не ходять, тепер Єві доведеться веселитися і святкувати самостійно, на її думку, брат для цього не підходить, надто нудний.
– Мій перший ювілей! І нікого! Марку, чому погода так різко змінилася?!
Єва сьогодні була дуже гарна, волосся добре укладене, обличчя нафарбоване. Яскрава зелена сукня із золотими вставками робила її схожою на знатну даму або навіть королеву, тому вона здавалася старшою за свої з сьогоднішнього дня десяти років.
- Тільки не плач. Грим потече, - Марк розкрив над сестрою парасольку, бо вона сама цього робити не збиралася.
– Це косметика! Який ще грим? - відповіла Єва грубо, але її брат не образився, знав, що вона ненавмисно.
- Добре. До того ж, у тебе сьогодні лише кругла дата, а не ювілей, та...
Хвіртка різко відкрилася, в отворі з'явився перший гість, ним виявився Денис Дзигульський, або просто Ден, як його всі називають. Не те щоб Ден був другом Єви, просто жив по сусідству, вони самі частенько бачилися, а їхні батьки, бувало, разом випивали.
Ден вручив Єві невеликий букетик у руки, кинув у квіти конверт із грошима, і крякнув своїм писклявим голосом, бо в цей момент поруч блиснула блискавка.
- Давайте до хати! У мене зараз волосся намокне! - вигукнув він, намагаючись приховати свій страх перед блискавками, але видав себе тремтячим голосом з головою.
Єва кинула на Марка багатозначний погляд, вони часто користувалися спілкуванням без слів, але цього разу між ними встряв Ден, і йому тут же здалося, що з нього насміхаються. Недовго думаючи він ухопився руками за букет, який щойно вручив, і потягнув його до себе зі словами я можу піти
.
- Та що ти, Дене! Я також боюсь! Ходімо ховатися до хати, - перемагаючи в перетягуванні букета, запевнила його Єва.
У цей момент загримів грім, Ден не почув, що вона сказала, хоча це було не особливо важливо, йти у нього наміру не було, залишивши букет, він поспішив до будинку, в укриття. Місце, де накрили стіл, його дуже здивувало, тераса з козирком і повноцінним дахом, але стін взагалі не було, тільки два стовпчики праворуч і ліворуч і невисокі перила по периметру сумнівної надійності, тому він сів у самому затишному місці, прямо біля вхідних дверей у сам будинок.
Окрім Дена змогли дійти
на День народження до Єви лише дві її двоюрідні сестри Марта та Мая, і найкраща подруга Домініка, дякувати батькові сестричок, який їх усіх привіз. Але й цьому іменинниця була рада, сідаючи в п'ятьох за стіл, накритий для двадцять двох персон.
Саме свято проходило дуже тихо і спокійно, на відміну від погоди, яка розгулялася на повну. Дощ посилився, тепер це була справжня злива, настільки сильна, що здавалося, хто під неї потрапить намокне відразу. Надто темні хмари не розходилися, гості не тільки сумували, а й були налякані, тепер замість трави на лужку з'явилося озеро, і вони по черзі з тривогою поглядали в той бік, оцінюючи глибину.
- Я наївся! - упустив Ден після затяжної тиші за столом, і голосно ікнувши занив, - а, додому як?
На це ніхто нічого не відповів, але той знову затягнув своє скиглення, і тоді йому відповів Марк:
- Перекину тебе через паркан. Скажеш, коли починаємо.
- Ні! Я, мабуть, ще побуду у вас, - Ден не те щоб злякався, просто згадав, що ще не їли солодке.
Саме в цей момент на терасу зайшла ще одна гостя, ніхто з присутніх не зміг стримати емоції, одні зраділи, інші здивувалися, але злякались усі.
- Мері?!! - вигукнули всі дівчатка одночасно.
Як же зраділа Єва, побачивши свою давню подругу, адже вона вже три місяці як переїхала, і мешкає в іншому районі міста, туди і їхати далеко, а своїми ногами можна дійти лише за півдня і те, якщо пересуватися бігом.
- Тебе тато привіз? - спитала вона, забираючи у Мері парасольку з рук.
- На велосипеді! - після її відповіді, з’явився і він. Виявляється, Мері залишила його біля входу.
Марк кинувся за велосипедом, а затягуючи його на терасу, думав про те, як це Мері примудрилася так сховатись парасолькою, щоб доїхати, не намокнувши, а потім сам собі вразився, як вона взагалі примудрилася їхати на ньому з подарунком та парасолькою в