Кай – Народжений бути супер / Кай – Визначний

By Джой Ві and Joy Vee

Кай знає, що був народжений бути супер, але його суперздібності поки що якось не дуже проявляються.

Кай не любить школу, і чисельні вчителі на заміні тільки підсилюють цю нелюбов. Йому не подобається спорт, і ніхто з дітей не хоче грати з ним. Проте новий друг, дивний сон та новий класний керівник ось-ось змінять життя Кая.

 

Вперше в житті Кай відчуває, як все нарешті налагоджується! В школі у нього і новий друг, і новий вчитель, а ще - шанс потрапити на улюблене телевізійне шоу. Але не все йде за планом. Коли Кай намагається наслідувати приклад Ісуса, він стикається з непорозумінням, і ніхто не хоче вислухати його сторону. Як Каєві продовжувати стояти у вірі, коли всі відвернулись від нього?

 

Християнська художня література для дітей віком 6-9 років. Твір показує, як Ісус може змінити життя дитини. В кінці книжки містяться питання для дискусії.

• Language: Українська мова
• Publisher: Broad Place Publishing
• Release date: Jul 27, 2022
• ISBN: 9781915034199

Book preview

Кай – Народжений бути супер

(Kai – Born to be Super)

Кай – Визначний

(Kai – Making it Count)

Джой Ві

Joy Vee

In Ukrainian

Logo Description automatically generated

Kai – Born to be Super and Kai – Making it Count

First published in Great Britain in 2021

Copyright © Joy Velykorodnyy 2021

All rights reserved. No portion of this book may be reproduced or transmitted in any form or by any means, without permission in writing from the publisher.

For permission, contact [e-mail]

Print: ISBN 978-1-915034-168

EBook: ISBN 978-1-915034-199

For bulk orders or permission to print in your country, contact [e-mail]

Internal Illustrations by Andru Keel

Ukrainian Translation by Kateryna Ovcharenko

Kai – Born to be Super (in English)

Print: ISBN 978-1-915034-021

EBook: ISBN 978-1-915034-120

Audiobook: ISBN 978-1-915034-045

Kai – Making it Count (in English)

Print: ISBN 978-1-915034-038

EBook: ISBN 978-1-915034-137

Audiobook: ISBN 978-1-915034-052

––––––––

www.joyvee.org

Кай – Народжений бути супер

Джой Ві

Вперше опубліковано у Великобританії у 2021 р.

© Joy Velykorodnyy 2021

Всі права захищені. Ця книга, або будь-яка її частина, не може бути відтворена або використана якимось іншим чином без письмового дозволу видавця.

З питань отримання дозволу звертайтесь за адресою [e-mail]

Цитати наведено зі Святої Біблії: Сучасною мовою © 2007 Bible League International

Print: ISBN 978-1-915034-168

EBook: ISBN 978-1-915034-199

З питань оптових замовлень та дозволу на друк у вашій країні звертайтесь за адресою [e-mail]

Ілюстрації книги Ендрю Кіл

Переклад українською Катерини Овчаренко

www.joyvee.org

Розділ 1

— Це пташка? — запитав Тато.

— Це літак? — запитала Мама.

— Ні, це – Супермен! — вигукнув Кай.

— Це був мій улюблений фільм, коли я був твого віку, Кай, — сказав Тато, поки стишувалася музика і Мама вмикала світло.

— Та невже? Коли тобі було дев’ять, ти теж дивився цей фільм? — Кай знову глянув на екран. — Він і справді виглядає стареньким. Мобільних телефонів немає, Супермен перевдягається у... якійсь шафі на вулиці.

— У телефонній будці, — підказала Мама. — Ти тільки уяви, що хтось може перевдягатися так швидко!

— Або літати! — сказав Кай

— Або може бачити крізь стіни! — сказав Тато.

— Було б чудово виявити усі свої суперсили, правда? — Кай думав про можливості. — Уяви собі, ти раптом дізнався, що можеш підняти машину!

A picture containing text Description automatically generated

— Або приготувати вечерю за допомогою лазерних променів з очей, — засміялася Мама.

— Або бігати. — Мама і Кай обернулися й подивилися на Тата, який сидів у інвалідному візку біля дивану.  — Швидко бігати. Я маю на увазі реально швидко бігати.

Тато усміхнувся Каєві, а той нахилився обійнятися. Кай добре пам’ятав часи, коли Тато міг ходити. Він був у візку лише останній рік, але Кай зовсім не міг пригадати, чи бачив взагалі колись, як Тато бігає.

«Якби у мене були суперсили, я би зробив все, аби допомогти Татові, — подумав Кай. — Може, ще не час, може я маю зачекати, допоки мої суперсили запрацюють».

A picture containing spider, arthropod, invertebrate Description automatically generated

Кай розплющив очі та глибоко вдихнув. Була неділя. Він з полегшенням усвідомив, що сьогодні не треба йти до школи.

Школа явно була не для нього. Йому не подобалися спортивні заняття, його почерк був жахливим, та ще й інші діти ледь не весь час насміхалися з нього. І це ще не все, бо й класна керівничка, Місіс Робінсон, звільнилася, і школа все намагалася знайти їй заміну. Кожного тижня у них був новий тимчасовий вчитель. Кай терпіти не міг ці постійні зміни. Аж голова боліла.

— Сніданок готовий! — пролунав Мамин голос. Кай вистрибнув з ліжка й побіг коридором у кухню. Минуло вже два роки, а йому досі було незвично, що на сніданок він не спускається з другого поверху. Родині довелося переїхати в одно-поверховий приватний будиночок, коли Татова хвороба почала прогресувати, і йому стало важко ходити.

Тато хворів, скільки Кай себе пам’ятав. Він пояснив, що має розсіяний склероз. Ніби якісь частини Татового тіла втомилися працювати як слід. Але його мозок працював добре, він завжди щось писав та сидів за комп’ютером. Тато винайшов якусь таємну математичну формулу і писав про це книгу для свого університету. Кай дуже пишався Татом і сподівався, що одного дня він зможе бути таким же розумним.

У кухні за столом сидів Тато, а Мама стояла біля плити, готуючи млинці.

— Млинці? Обожнюю! У нас особлива подія? —  запитав Кай, дістаючи пакет апельсинового соку.

— Вчора Тато закінчив перший розділ своєї книги, — посміхнулася Мама, перевертаючи мли-нець.

— Круто, Тато! Молодець! Отже, скоро надрукують книгу із твоїм ім’ям на обкладинці. Це ніби отримати суперсилу. Це дивовижно!

— Дякую, — усміхнувся Тато, — от, власне, Мама і вирішила, що млинці — найкращий спосіб відсвяткувати.

— Я можу придумати ще кращий спосіб відсвяткувати, — Кай відокремив шматок млинця і відправив його собі до рота. — Ми можемо завести...

— Ні! — Мамин голос був рішучим, але добрим. — Ми не заведемо кота!

Розділ 2

— Каю, ти слухаєш? Кай!

Хтось кликав його. Хтось був у біді, комусь потрібна була допомога. Він рішуче схопився на ноги, готовий рятувати світ.

— Каю, сядь на місце! Ти що таке виробляєш?! Я запитала тебе, чи ти знаєш відповідь.

Кай роззирнувся довкола. Не був він ніяким супергероєм. Він був у школі. Знову замріявся. Сів на місце та похмуро подивився на Місіс Хіггінз. Вона була найгіршою і найстаршою з-поміж усіх вчителів на заміні. Це був її перший день у класі, проте вона постійно чіплялась до Кая. Вона вичікувала, коли той починав думати про щось своє, а потім зненацька ставила йому запитання. Він терпіти не міг, коли весь клас витріщався на нього, проте Місіс Хіггінз лише за сьогоднішній день вже кілька разів робила його центром уваги, а ще й навіть півдня не минуло!

Кай дивувався, як взагалі вона могла бути вчителькою. Вона мала би бути охоронцем у тюрмі, хоча вже була досить старенька, тож і вчителювати не мала би взагалі.

Місіс Хіггінз тицьнула вузлуватим тремтячим пальцем у математичний приклад на дошці. Кай подивився, і вже одразу знав відповідь. Він міг просто в голові вирішувати заплутані математичні завдання. Це Тато навчив його. Але він не хотів, щоби Місіс Хіггінз про це знала. Якби вона дізналася, то ставила би йому ще більше запитань.

— Він не знає, — почулося гиготіння одного з хлопців позаду. Кай був певний, що то був Гаррі. Гаррі завжди насміхався із нього. Кай знизав плечима й похитав головою.

Місіс Хіггінз спитала ще кількох дітей, проте всі вони хитали головою у відповідь. Раптом вона вдарила рукою по столу.

— Неймовірно! – вона обвела поглядом клас, по черзі зазираючи в очі кожному учню. — Що ж це за діти такі?!

Вчителька підхопила свою сумку, що була за розміром майже як вона сама, і повільно пошкан-дибала з класу.

«О, ні! Що ми наробили? — подумав Кай, — Може, мені варто було все ж відповісти на те запитання?»

Кай шоковано роззирнувся. Всі сиділи мовчки пару хвилин; здавалося, що весь клас приклеївся до стільців. Навіть коли пролунав дзвоник, ніхто не ворухнувся. Нарешті діти почули, що хтось біжить коридором. Двері відчинилися і в клас зазирнув директор школи. Він був здивований, що всі сидять тихо.

— Так, діти. Боюся, що від нас пішла ще одна вчителька на заміну. Але не хвилюйтеся, вже завтра у вас буде новий постійний вчитель.

Радісне шепотіння пронеслося класом. Всі були ситі по горло замінами.

— Зараз ідіть обідайте, — продовжив директор. — Після обіду будете на фізкультурі разом із класом Місіс