Лісовий поштамт. Віршовані оповідання для дітей
()
About this ebook
Read more from Наталія Граціанова
Маляткам про звіряток Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsВіршована Абетка Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsПритулок для тварин Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsНеймовірні пригоди кота Платона та його друга Васька Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsМармеладний кіт Платон у країні солодких літер: Книжки українською Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsПташиний алфавіт у віршах: Книжки українською Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsЖабеня Жанетта та її подруги, або Жабиний квартет Rating: 0 out of 5 stars0 ratings
Related to Лісовий поштамт. Віршовані оповідання для дітей
Related ebooks
Лісові оповідки Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsПритулок для тварин Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsМандрівний цирк сріблястої пані Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsПригоди Свистульки та Марквинки в зоопарку: Adventures of The Whistling Girl and The Carrot Pal at the Zoo (Ukrainian Edition) Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsІгор Калинець. Збірка творів: Веселка, Блискавка, Стежечка, Дим, Криничка та інші Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsМитькозавр із Юрківки Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsНадєжда i Амундсен Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsПригоди фентезі (Том 1) Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsБіс, смерть, я Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsВельможний клієнт Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsГосподар колодязів Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsПаперові солдати Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsОстанній дім на безпечній вулиці Rating: 4 out of 5 stars4/5Стоять мертві у степу та інші історіі Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsАнтуанетта та П'єретта ідуть на війну Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsФет-Фрумос і сонце та інші балканські казки, т.6 (Fet-Frumos і sonce ta іnshі balkans'kі kazki, t.6) Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsАліса в Задзеркаллі Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsКривавими слідами Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsАнатолій Дімаров. Найкращі твори. Ілюстроване видання: І будуть люди. Біль і гнів. На коні й під конем Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsАбрикосова книгарня Rating: 5 out of 5 stars5/5Учень убивці. Assassin (Uchen' ubivcі. Assassin) Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsВампір із Сассексу (Vampіr іz Sasseksu) Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsДожити до весни (Dozhiti do vesni) Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsШоколад (Shokolad) Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsHiba revut voly, jak jasla povni. Knyga 2 Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsЛисти до Фроди Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsХайгейтський привид Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsГордієві жінки (Gordієvі zhіnki) Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsТемна синя вода Потік (Temna sinja voda Potіk) Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsОлівець. Шедеври української літератури Rating: 0 out of 5 stars0 ratings
Related categories
Reviews for Лісовий поштамт. Віршовані оповідання для дітей
0 ratings0 reviews
Book preview
Лісовий поштамт. Віршовані оповідання для дітей - Наталія Граціанова
ЛІСОВИЙ ПОШТАМТ
Лісова пошта
У нетрях казкового лісу знедавна існує поштамт,
Очолив його кабанисько, напрочуд тямкий комерсант.
Посилки, листи й бандеролі, позначені Форест-експрес,
Курсують лісами та полем у пошуках певних адрес.
Змикитив кабанчик Омелько, як все довести до пуття
Й в мережу одну об’єднати з лісами поля й болота.
Щоб білка із хвойного лісу, приміром, без зайвих вагань,
Замовила листя в гніздечко та жолуді для частувань.
Аби польова сіра миша, без клопоту та метушні,
Могла б надіслати зернинки у хащі мишастій сестрі.
Авжеж і вовчисько кудлатий, що тужить і виє вночі,
Спромігся б послати гостинці братам у сусідні ліси.
Лисиця-кума рудохвоста теж названу має сестру,
Посестрицю геть чорно-буру край неба в далекім лісу.
Коли-не-коли закортить їй черкнути кумасі листа,
Ось тут у пригоді їй стане Омелькова пошта швидка.
З гілок, моху й листя мостили Омелькові служки поштамт,
А згодом у ньому зібрався тварин чималенький був штат.
Там білки були та козулі, зайці, їжаки й кабани,
Докупи ведмідь та жабині, а також птахи лісові.
Ведмідь, певна річ, в охороні — на службі майно вартував,
Тож наміри різні зловмисні відстежував й попереджав.
Зайці формували замови та базу клієнтську вели,
А білок взяли в обліковці, козуль й кабанів в поштарі.
Кроти царювали в посилках, що жужмом лежали в кутку.
Лисиці ж чіпляли наліпки з адресами на ярлику,
Складали листи й бандеролі в мішечки фірмові цупкі,
Та згодом у відділ довозу мішки відтягали вовки.
Довіз в них повітрям й наземний, а іноді ще й по воді.
Загін повітряний — чаплині, круки, горобці й кажани.
Старанно їжак і кабанчик розносять по лісу листи,
А річкою все перевозять поштові служаки — качки.
На пошті контроль і безпека, як водиться, на висоті,
А втім, не дрімають злодюжки, здебільше вовки-чужаки.
Нерідко крадіжки стаються, курйози смішні й поготів,
Тож справжнє бюро розшукове Омелько при службі створив.
В бюро три лисиці хитрющі, два дятли та три їжаки,
Ну й, звісно ж, під наглядом пильним бувалої тітки Сови.
Прискіпливо справи вивчають, шукають посилки й листи,
А дятли частенько літають на пошуки в різні ліси.
Клієнти заяви складають: що зникло, й що треба знайти,
Лисиці заяви приймають, реєстри ведуть їжаки.
Рушають у відділ довозу, розпитують всіх поштарів,
Ґрунтують усе й відряджають у пошук птахів-шукачів.
Трасують безпечні маршрути, шукають найкращі стежки,
Аби оминали надалі непевні шляхи поштарі.
Подеколи зниклі посилки службовцям знайти до снаги,
А як відшукати несила, дарма, відшкодують грішми.
Мішок-стрибунець
Одної звичайної днини на пошті потіха була,
Лисичка цікаву посилку другині своїй принесла.
Оформили все, записали й поклали до решти в куток,
А щойно усе спакували — у танок пустився мішок.
Жахнулися бідні кротові та як дременуть навтьоки,
За ними урозтіч козулі, й біжать навздогін їжаки.
Тим часом мішечок дивацький по всьому поштамту стрибав,
Аж заєць зі служби замовлень здригнувся, зомлів та упав.
На щастя, душа не з лопуцька у сірого вовка була,
Він застібку міцну поштову зубами стягнув із мішка.
З роздертої вщент бандеролі стирчала кроля голова,
Невже то такого гостинця відправити мала кума?
Лисицю-куму розшукали, вона до Омелька прийшла,
Провину свою відчувала, очей позичала в Сірка.
Мовляв, у селі, біля лісу, сердешний лежав неживий,
Авжеж, тільки в ці небилиці повірить хіба що дурний.
— Напевно ж, з крільчатника вкрала?! Удаване щось каяття,
Позвіть-но цього неборака! — Омелько сказав про кроля.
Неквапом ведмідь-охоронець зайшов у бюро за звірком,
Де той відучора страшився й сидів геть самий під замком.
Ввійшов до Омелька кріль-в’язень й одразу лисицю впізнав,
Ще дужче злякався, аж зойкнув, бо вже дрижаків він хапав.
— Рятуйте, пани! Що за напасть?! Даруйте, до чого тут я?!! —
Озвалося до кабаниська сполохане вкрай кроленя.
Підвівся кабан з крісла свого та повагом, стиха спитав:
— Як ти опинився в посилці? Либонь, хтось тебе ошукав?
Не бійся, біда вже позаду! Скажи нам усе, не таї,
Лисиця тобі не завадить, вважай, що тут друзі твої.
— Авжеж, тільки тут в «буцегарні» просидів я майже