Проповіді на тему Послання до Ефесян (I) - Що Каже Нам Бог Через Послання До Ефесян

By Paul C. Jong

Сьогодні Бог заснував Свою Церкву на вірі віруючих в євангеліє води та Духа. Божа Церква – це зібрання тих, котрі спаслися вірою в євангеліє води та Духа. Тому, якщо у ваших серцях зараз є віра в євангеліє води та Духа, то ви можете жити справжнім життям віри. Таке життя віри можливе тільки в Божій Церкві. Більше того, тільки така віра дає нам право жити вічно в Царстві Господньому. Цією вірою ми повинні отримати від Бога Отця, Ісуса Христа і Святого Духа любов спасіння і всі духовні благословення Небес. Я щиро дякую Богу.

• Language: Українська мова
• Publisher: Paul C. Jong
• Release date: Feb 28, 2023
• ISBN: 9788928218660

Book preview

ефесян

1. TАвтор Послання до ефесян

Послання до ефесян написав апостол Павло. У цьому Посланні до ефесян Павло чітко розкриває Божу волю щодо нас у тому ж контексті віри, що і в усіх інших своїх посланнях.

Послання до ефесян – це Слово Боже, в якому записано, як з’явилися Божі діти і яким чином на цій землі реалізується Божа Церква та воля Бога Отця. Щоб зробити всіх нас Божими дітьми на подобу Його образу і в Своєму Сину Ісусі Христі, Бог Отець дав нам Слово євангелія з води та Духа, а також дав Свою Церкву тим, котрі вірять.

Тому ми повинні читати Послання до ефесян з бажанням зрозуміти глибокий промисел Бога Отця, який відкривається в ньому. Божа воля полягає в тому, щоб кожна людина стала Його дитиною й отримала небесні благословення. Сьогоднішні діти Божі, які існують у цьому світі, – це ті, хто вже освятився, повіривши у євангеліє води та Духа.

2. Історичні передумови та час написання Послання до ефесян

Послання до ефесян – це послання, написане Павлом приблизно в 62-63 роках нашої ери. Будучи ув’язненим у римській в’язниці, Павло зустрівся з Епафрасом та Онисимом і почув звістку про Колоссянську церкву (До колоссян 1:7, 4:9). У той час Павло написав багато листів і надіслав їх Божій Церкві в Азії. Хоч у той час Павло був ув’язнений, його духовна праця продовжувалася ще більш енергійно, адже він написав так звані «Тюремні послання», в тому числі й це послання.

3. Ефеська церква

Ефеська церква мала глибоку спільність із такими служителями Божими того часу, як апостол Павло, апостол Іван, Марко, Тимофій, Прискилла та Акила. Тимофій, духовний син Павла, на прохання Павла залишився в Ефеській церкві та плекав її вірних Словом (1 Тимофію 1:3).

Ефеська церква була місцем, де Павло з самого початку проповідував як юдеям, так і язичникам. Відносини між святими в Ефесі та Павлом почалися, коли Павло зупинився в Ефесі і проповідував євангеліє під час своєї другої місійної подорожі (Дії 18:19). У той час, хоча Павло залишив Ефес, попроповідувавши там лиш недовго, справу євангелія продовжували Прискилла й Акила, які залишилися в місті.

Після цього Павло зупинився в Ефесі під час своєї третьої місійної подорожі та служив в Ефеській церкві близько трьох років (Дії 19:1, 20:17-35). Протягом цих трьох років Павло не шкодував свого життя для служіння в Ефеській Церкві, служіння, яке було позначене його сльозами і молитвами (Дії 20:31). Після цього, наприкінці третьої місійної подорожі, повертаючись до Єрусалиму, Павло зустрівся з пресвітерами ефеської церкви в Мілеті, і там вони прощалися зі сльозами на очах (Дії 20:17, 36-38). Це була остання зустріч Павла з ефеською церквою, про яку написано в книзі Діянь Апостолів.

Послання до ефесян – це послання, яке найглибше розкриває дивовижне Боже провидіння, явлене через Його Церкву в Новому Завіті. У всьому Посланні до ефесян Павло показує нам Боже провидіння. Іншими словами, Павло дає зрозуміти, що Бог Отець запланував спасіння людства в Ісусі Христі, здійснив його через Ісуса Христа, а тепер через Свою Церкву об’являє цю справу спасіння, здійснену в любові.

Таким чином, метою Послання до ефесян було пояснити глибокий Божий промисел спасіння. На відміну від інших Павлових послань, у ньому не згадуються співробітники Павла. У всьому Посланні до ефесян апостол Павло пише про те, як Бог Отець задумав наше спасіння в Ісусі Христі ще до створення світу, і як Він здійснив цей план спасіння євангелієм води та Духа.

Віра Павла

Кожного разу, коли Павло представлявся, він часто говорив, що його апостольство було «з волі Божої». Павло також говорив, що для того, щоб спасти нас від гріха згідно з волею Бога Отця, Ісус Христос не мав іншого вибору, окрім як стати нашим спокутуванням. А ще Павло сказав, що його служіння також відбулося згідно з Божою волею і в Ісусі Христі. Таким чином, Павло зрозумів волю Бога Отця і досконалу справу спасіння Ісуса Христа, і саме так він став проповідником істинного євангелія.

Павло каже нам, що Бог задумав зробити нас «святими й непорочними» (До ефесян 1:4). Ці святі й непорочні люди, про яких говорив Павло, означають не особливий клас людей, але тих, котрі вірять у євангеліє води та Духа, укрите в Ісусі Христі, згідно з волею Бога Отця. Тому ті, котрі стали святими, з’єднавшись з Христом євангелієм води та Духа, Божим даром спасіння, є «святим народом», виокремленим з людей цього світу. Звертаючись до святих, апостол Петро сказав: «Ви вибраний рід, священство царське, народ святий, люд власности Божої» (1 Петра 2:9). Святі, які народилися знову вірою у євангеліє води та Духа, належать не до тих, котрі прагнуть досягти своїх моральних ідеалів, будуючи власний характер, а до омитих від гріхів та освячених лише вірою в одну лише Божу благодать. Таким чином, хоча віруючі у євангеліє води та Духа можуть здаватися звичайними людьми, вони є людьми особливими, які вірять у праведність Божу. Іншими словами, ті, котрі стали святими перед Богом, не тільки мають віру у євангеліє води та Духа, але коріння їхньої віри також об’єднані разом в Ісусі Христі.

Павло прагне пояснити велике призначення, яке Бог Отець приготував для людства. Слово «благословенний» (До ефесян 1:3) стосується не людей чи інших створінь. Інакше кажучи, тільки Бог гідний бути благословенним, бо Він дав Свої духовні благословення людству через діло відкуплення Ісуса Христа. Людські якості завжди егоїстичні та егоцентричні. Натомість Бог без вагань віддав і приніс Себе в жертву за нас, і тому ми не можемо не дякувати за це Богові Отцеві та Ісусу Христу своєю вірою.

Тепер з’ясуймо, що ж таке «усяке благословення духовне у небесах», яке приготував для нас Бог Отець.

«Благословення духовне у небесах» не є благословенням, яке може отримати кожен. Бог дозволяє сонцю світити і над добрими, і над злими, і проливає дощ і на вірних, і на невірних, але таке благословення не є «благословенням духовним у небесах». «Благословення духовне у небесах» – це особливе благословення, благословення, яке можуть отримати і яким можуть насолоджуватися лише ті, що отримали відпущення гріхів, повіривши у євангеліє води та Духа, перебуваючи на цій землі. Для нас Ісус Христос є Початок і Кінець, Альфа і Омега. Тільки ті, хто вірить у євангеліє води та Духа, яке Ісус здійснив для нас, можуть навіки отримати всі духовні благословення Небес.

Деякі християнські провідники стверджують, що в сучасному плюралістичному світі ми не повинні проповідувати християнство як виключну істину. Інакше кажучи, вони стверджують, що замість орієнтуватися на «вічне життя на небесах» або «спасіння», тепер християнство повинно переслідувати «соціальну справедливість» або «практику любові», співіснуючи і співпрацюючи з іншими релігіями. Однак справжнє християнство не може стояти пліч-о-пліч з іншими релігіями цього світу. Християнська Церква – це зібрання вірних, які вірять у Божий план і Його волю. Такі віруючі мають віру у волю Божу.

Віра справжнього християнина не є його власною вигадкою, але вона є дана Богом. Вона закладена в плані спасіння, приготованому в Ісусі Христі ще до створення світу, а тому була дана Богом. Отже, справжній християнин – це той, хто, на відміну від людей цього світу, отримав духовні благословення Небес. Наша віра як справжніх християн – це віра в Ісуса Христа, який визволив нас від гріхів цього світу євангелієм води та Духа.

Як ми можемо отримати духовні благословення від нашого праведного Бога? Тільки через Ісуса Христа і тільки вірою ми можемо отримати ці благословення (До ефесян 1:1-7). Є тільки один Посередник між Богом і нами, і це Ісус Христос (1 Тимофію 2:5). Тільки в Ісусі Христі й вірою у євангеліє води та Духа ми можемо отримати духовні благословення в небесах.

Святими на цій землі є ті, хто, повіривши у євангеліє води та Духа, були охрещені з Ісусом Христом, розіп’яті з Ісусом Христом, були поховані та воскресли разом з Ісусом Христом (До римлян 6:3-7). Тому життя в Ісусі Христі не означає просто етично доброчесне життя, а навпаки, воно означає життя, яке прославляє благословення спасіння, отриманого безоплатно у Христі. Хоча за мірками цього світу життя святих, які належать до Небес, може здаватися марним, з духовної точки зору це життя, яке прагне до найвищої мети і найбільшої віри. Таким чином, святі живуть своїм життям, освячені духовними благословеннями Небес у євангелії води та Духа, в Христі та у своїй вірі. Це ті, хто євангелієм води та Духа пізнали і повірили в Ісуса Христа як свого Спасителя, і тим самим отримали духовні благословення в Небесах.

Щоб уникнути непорозумінь, Павло після слова «благословення», яке мають отримати святі, додав слово «духовне». Міркуючи про «благословення», ми часто думаємо насамперед про матеріальні благословення. Багатство, великі маєтки, високий соціальний статус, влада приходять нам на думку, коли ми міркуємо про «три цінності» (власність, престиж, влада), які відображають так звані «соціальні цінності». Однак благословення, про яке тут написано, не є благословенням цього світу. Мирські блага грубі. Звісно, це не означає, що святі не мають матеріальних потреб у цьому світі. Однак це означає, що жоден святий не повинен ставити собі за кінцеву мету такі матеріальні благословення і жадати їх.

Тим не менш, Святий Дух, який діє в нашому житті, каже нам, що наша віра у євангеліє води та Духа є правильною вірою. Святий Дух змушує нас думати про небесні справи, а не про земні. Наша правильна віра – це віра в усе Слово Христа в євангелії води та Духа і прагнення життя наслідування Господа.

Пам’ятайте, що ті, котрі отримали духовні благословення, – це ті, котрі вірять у євангеліє води та Духа. Як тільки через таку віру ми отримаємо ці духовні благословення на Небесах, тоді наші погляди на життя, на суспільство, на світ встановляться належним чином. Поки ми, віруючі у євангеліє води та Духа, йдемо шляхом паломників, наше громадянство є у Небесах. Тому ми ніколи не можемо бути такими, як цей світ, і не можемо наслідувати його прикладів. Святі хоч і живуть у цьому світі, але вони не вкорінені в ньому. Їхній дім – Царство Небесне, а їхні благословення – це благословення Неба.

Ці духовні благословення – це благословення, які приходять від встановлення належних стосунків з Богом, вірою у євангеліє води та Духа. Такі благословення випливають з віри, яка є найелементарнішою для святих, які йдуть шляхом паломників. Хоча ми цілком можемо пропустити прийом їжі, ми не можемо прожити і дня, якщо не будемо думати про Божу праведність у своєму серці та не будемо дякувати Йому за неї. Справжнє задоволення і радість наших сердець походять не від володіння багатьма матеріальними благами цього світу; натомість, їх нам приносить те, що у своїх серцях ми віримо, що ми спаслися євангелієм води та Духа.

Апостол Павло сказав нам: «змогли зрозуміти зо всіма святими, що то ширина й довжина, і глибина й вишина, і пізнати Христову любов, яка перевищує знання, щоб були ви наповнені всякою повнотою Божою» (До ефесян 3:18-19). Я найбільше прагну, щоб усі ми повірили у євангеліє води та Духа, наповнилися всіма даними Богом духовними благословеннями і насолоджувалися ними. Божий план щодо нас настільки глибокий, що його глибину і любов неможливо виміряти. Міркуючи про Божу любов, ми можемо тільки хвалити Його за Його благодать.

Фраза «всяке благословення духовне в небесах у Христі» означає, що ці духовні благословення ще не досягли людської царини. Але в Посланні до ефесян 1:3 Павло пояснює, як такі духовні благословення були реалізовані в Ісусі Христі шляхом «Божого обрання».

«Усяке благословення духовне в небесах» можна отримати одразу в Христі, лише повіривши в Істину євангелія води та Духа. Небесних благословень ніколи неможливо отримати поза Христом, який прийшов євангелієм води та Духа. Ці духовні благословення, які ми отримали, не походять від діл людини, але сповнилися справою Божою. Апостол Павло стверджує, що ці благословення походять від Бога Отця, який вибрав нас перед створенням світу, і від служіння Ісуса Христа. Наша справжня віра полягає не в покладанні на наші власні зусилля, але у вірі в Божу всемогутність і доброзичливість.

Тепер Павло каже, що Бог Отець «вибрав нас у Христі перед створенням світу». Це означає, що спасіння – це благословення, яке дарується згідно з Божим праведним рішенням тим, котрі приймають Його доброзичливість. На тих, котрі були обрані у Божій любові, не впливають жодні ситуації цього світу. Вираз «перед заснуванням світу» означає час, але він також показує, що наше вибрання Богом було велично підготовлене в Його євангелії води та Духа. Через цей уривок Павло пояснює таємницю Божого вибрання, а також дає зрозуміти, що саме тому, що Бог спершу нас вибрав, стало можливим наше спасіння.

Саме «у Христі» Бог вибрав нас. Павло чітко заявляє, що Божий вибір був зроблений у Христі. Павло дуже підкреслює цю фразу «у Христі», про що він неодноразово заявляє: «Він обдарував нас в Улюбленім» (До ефесян 1:6); «маємо в Ньому відкуплення… через багатство благодаті Його» (До ефесян 1:7); «за Своїм уподобанням, яке постановив у Самому Собі» (До ефесян 1:9); «щоб усе об'єднати в Христі»; і «ми, що перше надіялися на Христа» (До ефесян 1:12), щоб мали все необхідне, щоб стати Божими дітьми. Через ці уривки ми можемо дійти до правильного тлумачення християнського вчення про обрання. Біблія каже, що Божі святі були вибрані з Його благодаті в Ісусі Христі ще до того, як був створений цей світ. Цей факт вказує на те, що Божий вибір був зроблений у Його справедливості, Його милосердній любові та євангелії води та Духа. Які заслуги ми могли здобути ще до того, як був створений цей світ? Чи міг хтось зробити щось корисне для Бога до того, як з’явився світ? Бог каже, що Його вибір не залежав від людських заслуг, але Він вибрав нас в Ісусі Христі.

Божий план для нас є набагато більш величним і піднесеним, здійсненим у Його безмірній милосердній любові. Він був встановлений ще до створення світу і спрямований на те, щоб охопити весь всесвіт і все, що в ньому є. Те, що Бог вибрав нас в Ісусі Христі, означає, що, оскільки Бог знав про нас все, Він спас нас в Ісусі Христі у Своєму милосерді й любові.

В Адамі грішне людство зовсім не здатне до чеснот. Біблія каже, що всі згрішили, і тому всі мали б отримати засуд і кару (До римлян 5:12, 6:23). Те, що Бог вибрав певних людей для спасіння, не може розглядатися як несправедливість стосовно інших. Ті, котрих не вибрав Бог – це ті, котрі засудили себе, відмовившись вірити у євангеліє води та Духа, хоча Бог дарував кожному Свою безумовну любов через це євангеліє води та Духа, щоб усі могли спастися.

Такі люди продовжують відкидати цю милосердну Божу любов. Хоча Бог хоче, щоб кожен отримав спасіння і зрозумів Істину (1 Тимофію 2:4), серця цих людей настільки закам’яніли, що не можуть прийняти істину, що Бог обрав нас у Христі за Своєю безумовною любов’ю і милістю. Якби Бог не вибрав нас безумовно у Своїй любові та милосерді, то як інакше ми могли б спастися? Однак ми бачимо, як багато людей заперечують це, кажучи: «Якби Бог спас нас односторонньо і безумовно, абсолютно незалежно від наших вчинків, то наше християнство могло б легко допуститися доктринальних помилок, а отже, це неправильне припущення». Вони навіть кажуть: «Чи не означає це, що незалежно від того, як ми живемо, вибраний народ спасеться, а ті, котрі не вибрані Богом, опиняться в пеклі?»

Однак Боже приречення і вибрання є Його благословенням, дарованим у Христі всім людям без дискримінації, згідно з Його милосердною любов’ю. І в Христі Бог призначив реалізувати все, включаючи засоби отримання цього благословення, євангелієм води та Духа. Тому саме вірою у євангеліє води та Духа ми можемо отримати ці «благословення духовні у небесах», які Бог призначив у Христі згідно зі Своєю благодаттю. Більше того, Бог уповноважив нас наполегливо проповідувати це євангеліє і зростати в ньому до дня, коли Царство Боже прийде на землю.

Ми можемо визначити три кроки, які Бог зробив для спасіння грішників. Бог Отець обрав нас у Своїй милосердній любові. У своїй милості та любові цей Божий вибір дає справжнє спасіння тим, котрі вірять. Ісус Христос, тобто Святий Бог Син, праведно спас нас від наших гріхів Своїми ділами – тобто, охрестившись від Івана, Ісус змив наші гріхи і зробив нас чистими, був розп’ятий і пролив Свою кров. Іншими словами, саме через дорогоцінним хрещенням Ісуса Христа і Його кров’ю на Хресті Бог Отець очистив Своїх віруючих від усіх їхніх гріхів. Наше спасіння конкретно пов’язане з Ісусом Христом. Таким чином, Боже приречення і вибрання є істиною, яка вийшла з Божого милосердя і любові.

Вчення про безумовне Боже вибрання включає наступні істини:

По-перше, об’єктом вибрання є окрема людина, а не громада чи нація. В Ісусі Христі і в євангелії води та Духа Бог Отець вибрав тих, котрі вірять в цю Істину євангелія.

По-друге, вибрання здійснюється в Божому милосерді. Боже вибрання не має нічого спільного з власними добрими ділами чи заслугами людини. Якби Бог вибрав людину за те, що вона жила доброчесно, це було б не Божим вибранням, а вибором самої людини, яка вибрала Бога.

Милосердне Боже вибрання не може бути відокремлене від Його всемогутності, і це урок Істини, який дає нам можливість усвідомити глибоку Божу любов. Нам слід подумати, наскільки ми були б стурбовані, якби наше спасіння залежало від наших власних добрих діл. І, натомість, наскільки ми впевнені, що наше спасіння цілком здійснене Богом з Його милості до нас і досконале в Його мудрості, та наскільки ми вдячні за це? Той факт, що Бог вибрав нас у Христі, дає нам впевненість у нашому відкупленні та радість. Тоді ми повинні довірити все Богові, який спас нас Своєю милосердною любов’ю, і вірити в істинну любов, яку цей Бог дав нам.

Павло пояснює, що Бог вибрав нас, щоб зробити нас Своїм народом і явити нас як Своїх безгрішних, досконалих дітей. Іншими словами, Бог вибрав нас у Христі, щоб ми могли бути святими і бездоганними перед Його обличчям.

Деякі люди можуть запитати: «Чи означає це, що мета Божого вибору полягає лише в тому, щоб зробити нас святими? Якщо людство просто стане святим, то чи буде виконана Божа мета?» Відповідь – ні. Бог вибрав нас для Своєї власної слави. Найвищою метою нашого спасіння є виявлення слави Божої. Для нас зодягнутися в Боже спасіння і дякувати Йому – це найвища хвала, яку ми можемо Йому принести. Павло дуже добре пояснює, що Божа слава – це кінцева мета, для якої Бог вибрав нас.

Нехай Господь благословить усіх вас!

Слова напуття від автора

Щоб належати Небесам, ми повинні вірити у євангеліє води та Духа. Для того, щоб народитися знову, ми повинні знати і вірити, що Ісус Христос спас нас від усіх наших гріхів, раз і назавжди взявши їх на Себе через хрещення, яке Він прийняв у річці Йордан, і проливши Свою кров на Хресті та померши. Нам потрібно насамперед усвідомити, що ми народжуємося знову не через наші власні молитви покаяння чи якісь наші власні зусилля. Мусимо зрозуміти, що наші власні зусилля не мають нічого спільного з омиванням гріха. Іншими словами, за те, що Господь взяв на Себе всі наші гріхи, прийнявши хрещення від Івана Хрестителя, щоб заплатити плату за ці гріхи – смерть, Він був розп’ятий, пролив Свою кров і помер на Хресті, та воскрес із мертвих. І ми повинні повірити в цю Істину води та Духа своїм серцем.

Щоб мати справжню віру в Бога, ми з вами мусимо повірити в Ісуса Христа як нашого Спасителя, який прийшов на цю землю євангелієм води та Духа, абсолютною Істиною. Чи є ще щось, що ми повинні зробити зараз, щоб отримати звільнення від усіх своїх гріхів і народитися знову? Чи вважаєте ви, як і багато християн в наші дні, що ваші власні молитви покаяння або піст, чи такі речі, як благодійність, церковні пожертви, місіонерство, жертовність і мучеництво, якось допомогли змити ваші гріхи? Чи ви думаєте, що Богу буде приємно, якщо ми будемо приносити Йому багато матеріальних благ? Бог нам чітко сказав, що це не так. Наш Бог – Господь творіння, який створив весь всесвіт і все, що в ньому. Бог каже: «Якби був Я голодний, тобі б не сказав, бо Моя вся вселенна й усе, що на ній!» (Книга Псалмів 50:12). Хіба такий Бог захоче від нас добрих діл чи золота?

Від тих з нас, що ще не звільнилися від гріха, Бог хоче віри, яка дозволяє нам омитися від наших гріхів. Хіба Бог дасть нам дар Святого Духа тільки за те, що ми приносимо Йому молитви покаяння або говоримо мовами? Бог хоче від нас, щоб ми отримали прощення наших гріхів, повіривши в те, що Ісус Христос, Син Божий, охрестився від Івана, пролив Свою кров на Хресті, воскрес із мертвих і таким чином став нашим Спасителем. Тепер ми повинні усвідомити, що Бог шукає тих, що поклоняються Йому з вірою в Ісуса Христа як свого Спасителя. Іншими словами, дарувавши нам євангеліє води та Духа, Бог Отець прийшов до нас, щоб визволити нас від гріхів цього світу.

Тому Бог каже нам вірити, що Ісус Христос раз і назавжди взяв на Себе гріхи світу у Своєму Хрещенні, був розп’ятий, пролив Свою кров і помер, щоб заплатити за наші гріхи замість нас, і воскрес із мертвих. Наш Господь, який дав нам євангеліє води та Духа, є істинним Господом, який більш ніж здатний спасти нас від усіх гріхів світу.

Чому Ісус був розп’ятий?

Кров, пролита Ісусом на Хресті, може мати силу для нашого спасіння, тому що Він раз і назавжди взяв на Себе гріхи світу, охрестившись від Івана Хрестителя в річці Йордан. Всі релігії цього світу не усвідомлюють, що Ісус забрав гріхи світу, охрестившись від Івана Хрестителя, помер на Хресті та воскрес із мертвих, і все це для того, щоб раз і назавжди знищити гріхи цього світу Істиною євангелія води та Духа. Тепер кожен, хто хоче отримати прощення гріхів, повинен точно знати євангеліє води та Духа у шести основних аспектах фактів: «Хто, коли, де, що, як і чому». Слово Боже – це Істина. Слово Боже – це не забобони. Божа Істина – це Слово Істини, яке точно відповідає дійсності, навіть якщо його перевірити у шести основних аспектах фактів з людського погляду. Ті, що ще не отримали прощення гріхів у своєму серці, повинні зараз дізнатися причину, чому Ісус хрестився і пролив Свою кров, та повірити в це.

Чи знаєте ви, для чого ви народилися у цьому світі? Чи знаєте ви причину і мету, з якою Бог створив рід людський? Бог обрав нас у Христі ще до заснування світу, і щоб зробити нас Своїми дітьми, Він створив людство на шостий день створення неба і землі. Дозволивши нам народитися в цьому світі, Бог планував дати нам можливість отримати вічне життя як Своїм вічним дітям – іншими словами, Бог хотів зробити нас Своїм народом, даруючи благословення нового народження тим з нас, що вірять у євангеліє води та Духа. Саме тому Бог дав нам євангеліє води та Духа, щоб ми, люди, народилися знову згідно з Його планом.

Для чого Ісус Христос прийшов на цю землю? Саме для того, щоб спасти нас від гріхів світу і зробити нас Своїми дітьми, Бог послав на цю землю Свого Єдинородного Сина Ісуса, і, прийшовши на цю землю, Ісус прийняв хрещення від Івана і пролив Свою кров на Хресті, тим самим спасши грішників від гріха. Мусимо вірити в це євангеліє води та Духа всім серцем. Якщо Ісус Христос дійсно взяв на Себе всі гріхи цього світу, прийнявши хрещення від Івана Хрестителя, то ми повинні вірити в цю істину всім серцем. У цьому хрещенні, яке прийняв Ісус Христос, Він взяв на Себе всі гріхи всього нашого життя, і був розп’ятий. Прийнявши хрещення від Івана, Ісус узяв на Себе гріхи людства і змив їх раз і назавжди. Своїм хрещенням від Івана і розп’яттям Ісус Христос заплатив за наші гріхи. Тому ми повинні бути вдячні за хрещення Ісуса Христа, за Його воскресіння і друге пришестя.

Людина не повинна думати, що її нове народження від гріха залежить від її власних добрих діл. Щоб спасти нас від гріхів світу і зробити Божими дітьми за образом і подобою Своєю, Ісус Христос, який є Сам істинний Бог, прийняв від Івана Хрестителя хрещення, у якому взяв на Себе гріхи світу; щоб понести осуд гріха, Він був розіп’ятий і пролив Свою кров на Хресті; а воскреснувши з мертвих, Він дав нам можливість народитися знову Божими дітьми.

Навіть серед найнижчих форм життя у цьому світі є багато істот, які народжуються двічі. Майже всі комахи з’являються на світ як повноцінні особини через процес переродження, який називається «метаморфозою». Зрозуміло, що і ми, люди, можемо перетворитися на повноцінних людей, яким належить місце на Небесах згідно з Божим планом, але тільки якщо ми народимося знову, повіривши у євангеліє води та Духа. Помістивши нас під Свій Закон і гріх на короткий час, Бог хотів, щоб ми спаслися, повіривши у євангеліє води та Духа. Щоб зробити нас Божим народом, Сам Ісус Христос прийшов на цю землю, втілившись в образі людини, як Спаситель грішників; хрестившись від Івана Хрестителя в річці Йордан, Він взяв на Себе всі гріхи людства; Він ніс їх усі на Хрест і був засуджений, щоб заплатити за наші гріхи, проливши Свою кров замість грішників.

Те, що Ісус хрестився, щоб взяти на себе наші гріхи, є Істиною, здатною омити серця тих, хто вірить в цю Істину, від усіх їхніх гріхів. Мусимо усвідомити, що Ісус – Творець і Спаситель, і що Він спас нас, прийнявши хрещення від Івана і взявши на Себе засуд за гріхи на Хресті. Ісус спас віруючих у євангеліє води та Духа від усіх їхніх гріхів.

Ісус не був розіп’ятий, не прийнявши попередньо хрещення, у якому Він забрав наші гріхи. Щоб дати нам можливість народитися знову від гріхів світу, Він прийняв хрещення від Івана Хрестителя, був розп’ятий, воскрес із мертвих і тим самим завершив наше спасіння. Отже, те, що ми народжуємося знову з води та Духа, стає можливим завдяки вірі в Істину, що наш Господь прийняв хрещення від Івана Хрестителя, помер на Хресті та воскрес із мертвих, і тим самим здійснив наше справжнє спасіння, і все це для того, щоб ми народилися знову. Наш Господь є Той, Хто, давши нам євангеліє води та Духа, змив усі гріхи з наших сердець і душ і зробив нас новими створіннями, щоб нам нічого не бракувало для того, щоб стати Божими дітьми.

Таким чином, євангеліє води та Духа є Істиною, яка робить нас народженими знову. Ісус сказав Никодимові: «Поправді, поправді кажу Я тобі: Коли хто не родиться з води й Духа, той не може ввійти в Царство Боже» (Івана 3:5). Цей уривок означає, що оскільки Ісус зміг померти на Хресті, щоб заплатити за гріх за допомогою хрещення від Івана Хрестителя, і оскільки Він дав нам можливість народитися знову, воскреснувши з мертвих, ми повинні вірити в це євангеліє води та Духа. Наш Господь благословив усіх, хто вірить у євангеліє води та Духа, можливістю народитися знову.

Якою вірою ми можемо увійти в Царство Боже?

Що визначає те, чи ви спаслися від гріхів світу, чи будете засуджені за свої гріхи? Те, чи вірите ви в Істину євангелія води та Духа у своїх серцях, чи ні. Те, чи є в наших серцях гріх, залежить від того, чи віримо ми в Істину євангелія води та Духа, яке дав нам Господь. І залежно від цієї віри одні люди стали безгрішними, а інші залишаються грішними. Тому ті, котрі ще мають гріх у своєму серці, повинні повірити у євангеліє води та Духа, а ті, котрі вже повірили у це євангеліє, мають обов’язок проповідувати його всім у цьому світі. Оскільки євангеліє води та Духа є досконалою Істиною, яка спасає віруючих від усіх гріхів світу, то для невірних воно є остаточним доказом того, що всі такі невірні неминуче загинуть за свої гріхи.

Ось так, залежно від того, чи знаємо ми Ісуса як свого Спасителя і чи віримо в Нього як у Спасителя, чи ні, визначаються абсолютно протилежні результати. Іншими словами, те, чи ми стаємо Божим народом, чи ні, залежить від того, чи дійсно ми віримо в Ісуса Христа, який прийшов євангелієм води та Духа, як у свого Спасителя. Якщо ми знаємо Ісуса і віримо в Нього як у Спасителя, який прийшов євангелієм води та Духа, то ми стаємо безгрішними; в іншому випадку наші гріхи залишаться в наших серцях, і тому ми будемо засуджені за всі ці гріхи. Гріхи, які зараз є в серцях людей, є наслідком невіри у євангеліє води та Духа, яке дав нам Бог, і ніщо інше, як саме це є причиною того, що вони отримають страшний осуд. Саме тому Господь сказав, що кожен, хто вірить у євангеліє води та Духа, ніколи не буде засуджений за гріх. З іншого боку, ті, хто не повірить у євангеліє води та Духа до кінця, назавжди залишаться грішниками.

У Біблії сказано: «І як людям призначено вмерти один раз, потім же суд» (До євреїв 9:27). Одного разу народившись у цьому світі, ми всі мусимо колись померти. На питання, чи будемо ми засуджені за наші гріхи після цього, ми можемо відповісти, дослідивши себе, щоб побачити, чи віримо ми в Істину євангелія води та Духа, чи не віримо. Залежно від того, чи змиті гріхи ваших сердець вірою у євангеліє води та Духа, деякі з вас стануть дітьми Божими, а інші – дітьми гніву.

Отже, серця тих, котрі не вірять в Ісуса Христа як Спасителя, який прийшов євангелієм води та Духа, завжди наповнені гріхом. Такі люди вже приготувалися до осуду, бо не вірять в ім’я Єдинородного Сина Божого, який бездоганно спас людство від гріха. Якщо вони й надалі будуть нерозкаяними, то не зможуть уникнути Божого суду. А що тоді буде з вами? Чи є ще гріх у вашому серці? Якщо так, то я благаю вас навернути своє серце до Бога і євангелія води та Духа.

Хоч Господь раз і назавжди змив наші гріхи, люди, зі свого боку, лише смутно вірять в Ісуса як свого Спасителя, навіть не знаючи євангелія води та Духа, і тому їхня віра марна. Прийшовши на землю, Господь одразу взяв на Себе всі гріхи людей цього світу у хрещенні, пролив Свою кров і помер на Хресті, воскрес із мертвих і тим самим раз і назавжди знищив усі наші гріхи. Однак, незважаючи на це, надто багато християн у цьому світі не знають євангелія води та Духа, і тому вони все ще залишаються нездатними по-справжньому цінувати Божу любов.

Ті, хто зараз вірить у євангеліє води та Духа, ніколи не зможуть сказати, що Господь не зміг забрати всі беззаконня цього світу.