Флешбек

By Сандра Жорж

В житті Олесі несподівано з'являється чоловік з минулого — колишній однокласник, її перше кохання. Вона думала, що забула про нього, але почуття спалахують з новою силою! А він починає власну гру — гру з її серцем... Роман «Флешбек» висвітлює теми емоційної залежності, маніпулювання в стосунках та кризи середнього віку.

• Language: Українська мова
• Publisher: Strelbytskyy Multimedia Publishing
• Release date: Dec 27, 2023
• ISBN: 9780880048996

Book preview

Розділ 1

27 листопада 2022 р.

Цього вечора Олеся все ж вирішила завести собі сторінку в модній соціальній мережі. Вона довго опиралася, мовляв, і так вже багато часу витрачає на різні месенджери, проте саме цю мережу Олесі порадила її викладачка з астрології для просування астрологічних послуг. Астрологія — то було останнє захоплення Олесі, яка у повній відповідності зі своїм знаком зодіаку (Близнюки) дуже швидко могла зацікавитися чимось, а потім з такою ж швидкістю переключалася на щось інше. Проте зараз зацікавленість астрологією була на самому піку і Олесі вже хотілося застосовувати свої знання з цього предмету і консультувати інших.

Вона швиденько зареєструвалася і почала описувати свої послуги. Тим часом соціальна мережа за якимось відомим тільки їй алгоритмом почала надсилати Олесі пропозиції підписатися на начебто знайомих їй людей- однокласників, однокурсників, колег по роботі. Олесі не дуже хотілося витрачати на це час, проте вона майже не дивлячись оформила декілька підписок- треба ж було напрацьовувати клієнтуру. І зразу ж отримала повідомлення від якогось бородатого чоловіка:

— Олесю, це ти?

— Привіт.

Олеся уважніше придивилася до фото та ім'я чоловіка — «Владе!». Її колишній однокласник, перше кохання, хлопець з блакитними очима, який колись майже розбив їй серце… Вона давно не згадувала його. Декілька років тому бачилися на зустрічі однокласників, проте все це тоді було якось поспіхом і Олеся пам'ятала тільки, що він тоді не справив на неї особливого враження. Був пихатим, насмішкуватим, багато пив. І залишився від цієї зустрічі якийсь неприємний присмак. Проте зараз Олеся була рада побачити повідомлення від нього.

— Привіт! Це я:) Нарешті відкрила тут сторінку. Як ти?

— Нормально. Ти в Україні? Цікавить те, чим ти займаєшся.

— Поки що так, в Україні. Ти про астрологію? Так, це цікаве заняття.

— Чого не поїхала?

— Донька не захотіла їхати. А твої поїхали?

Олеся пригадала, що Влад був начебто одружений і мав доньку.

— Ні. У Києві. Так ти астрологією на життя заробляєш чи це як хобі?

— Поки що як хобі та додатковий дохід, напрацьовую базу клієнтів.

— Записатися можна?:)))

Олеся посміхнулася. Так, було б цікаво подивитися його натальну карту

— Ти для себе чи для когось хочеш отримати консультацію?

— Для себе. Просто цікаво, що це. Нудно, є час.

У цьому був весь Влад. Ще хлопчиком був допитливим, завжди захоплювався чимось новим.

— То ти хочеш щось конкретне дізнатися чи розшифровку в цілому за датою народження? Подивись поки що інформацію про мої послуги на цій сторінці.

— Добре, дякую.

— Будь ласка. Коли визначишся, пиши.

На цьому в той день спілкування завершилося. А Олеся поринула в спогади. Вона закохалася у Влада у старших класах школи. Він особливо не звертав на неї уваги, проте відносився по-дружньому. Тим більше, що Олеся була відмінницею і часто допомагала йому з домашніми завданнями. А щось на кшталт стосунків розпочалося вже після закінчення школи.

Хоч вони поступили до різних Вузів, Олеся часто дзвонила Владу і запрошувала його на зустрічі. То на день народження подруг, то просто вигадувала якусь причину, щоб зустрітися — наприклад, допомогти написати реферат. Олеся відкрила шухлядку в столі — десь повинен бути старий щоденник, де вона якраз описувала студентські роки. Ось він — зелений зошит у м'якій палітурці. Олеся почала гортати аркуші — 2000 рік, саме тоді відбулося побачення в центральному парку, яке вона добре пам'ятала. Тоді теж був листопад…

Розділ 2

3 Листопада 2000 р.

М’яке світло ліхтарів відображалося в калюжах, які залишилися після вранішнього дощу, і створювало атмосферу затишку в осінньому парку. Олеся з Владом зустрілися о п’ятій вечора, і на вулиці вже сутеніло. Цього разу Олесі не довелося вигадувати причину для зустрічі- її одногрупниця знайшла студентський квиток хлопця, який навчався в інституті Влада, і Олеся визвалася його передати. В неї звично стрепенулося серце, коли побачила Влада- високий, стрункий, з темним волоссям і блакитними очима, які в куточках були трохи опущені донизу, що надавало йому іноді сумного вигляду. Він був одягнений у джинси і шкіряну куртку, яка дуже йому лічила:

— Привіт. Ну що, пішли?

Вони повільно йшли стежками парку та розмовляли про студентське життя, згадували школу. Проте розмова якось не дуже складалася. Взагалі Олесі завжди було складно спілкуватися з Владом, бо він полюбляв жартувати- не завжди вдало, та застосовувати двозначні вислови. Олеся просто не знала іноді, як на них реагувати. Теж намагалась жартувати, проте виходило якось натужно. Крім того, оскільки Влад їй дуже подобався- вона боялася ляпнути щось не те. Так, Олеся хотіла розповісти Владу про Ігоря- хлопця, з яким зустрічалася на той час (нехай не думає, що вона самотня!), але щось її стримувало.

— Може, присядемо? — Влад зупинився біля вільної лавки.

Вони сіли. Запала тиша.

— Розкажи мені щось, — сказав Влад та уважно подивився на Олесю.

Ось таких ситуацій вона намагалася уникати. Вигадувати щось цікаве, коли він сидить так близько і дивиться прямо тобі в очі? Олеся спробувала ухилитися від відповіді та перевести розмову на нього, щось запитала, проте Влад не піддався. Більше того, він раптом обійняв її. Олеся зовсім розгубилася і перестала щось розуміти. До того ж Влад почав ніжно торкатися її обличчя, шиї…

Думки Олесі плуталися, вона не знала, як їй реагувати. Вона точно такого не очікувала. Але ці доторки були дуже приємні і Олесі хотілося мурчати, як кішці. В голові майнула думка, що зараз Влад запропонує їй зустрічатися. Але що тоді робити з Ігорем? Проте вона не відчувала до нього і половини тих почуттів, як до Влада. Тим часом Влад спитав її:

— Чому так важко зізнатися, що тобі хтось подобається?

Олеся відчула, як спалахнули її щоки. Проте питання було явно риторичним. Вона хотіла щось відповісти, але наступна фраза Влада шокувала її ще більше:

— Знаєш, давай залишимося друзями. Так буде краще.

Олеся відчула, як її серце впало кудись донизу. Отакої! Ось цього вона тим більше не очікувала…І це була, м’яко кажучи, досить неприємна несподіванка. А він продовжував:

— Ти дуже приваблива дівчина. Я тебе не вартий. Ти знайдеш собі кращого. Не хочу завдавати тобі болю.

Олеся слухала його мовчки. В її думках панував безлад. З одного боку, вже не потрібно було вирішувати проблему з Ігорем, а з іншого — не дуже приємно, коли нехтують твоїми почуттями, та і самолюбство Олесі теж постраждало.

І тут Влад нахилився і поцілував Олесю прямо в губи. Вона вже нічого не розуміла. Це був зовсім не дружній поцілунок-дуже ніжний, проте в губи! Олеся відчула, як у неї запаморочилося в голові. Насправді, то був поцілунок її мрії. Звісно, вона раніше цілувалася з іншими хлопцями, проте зазвичай то були грубі поцілунки, які скоріше відштовхували, аніж приваблювали. Ігор завжди цілувався жадібно, наче хотів засмоктати її всю цілком, а Влад — повільно та ніжно.

Але що це було? Сказав, що залишимося друзями, а сам цілує як кохану… Чи це поцілунок- заспокоєння, щоб не сильно переживала? Олеся трохи відсторонилась:

— Знаєш, насправді у мене є хлопець — Ігор. Ми досить довго вже зустрічаємось і думаю, що у нього до мене сильні почуття.

Влад примружився:

— Ось як. А знаєш, може у нас с тобою щось і вийде. Не зараз, так пізніше.

Олеся була шокована:

— А ти розумієш, що цими своїми словами залишаєш мені крихітну надію?

— Ну надія у тебе і так залишиться, — Влад посміхнувся.

Олеся аж задихнулась від цих слів. Індик самовпевнений! Зачепив її на гачок і тепер буде смикати, коли заманеться. Проте вголос нічого йому не відповіла. Все ж не готова вона була так різко рвати ці стосунки…

Розділ 3

30 листопада 2022 р.

Олеся написала Владу перша:

— Привіт! Ну що- ти подивився мою сторінку з астрології? Готова взяти тебе в розробку:)

— Привіт! Був трохи зайнятий. Завтра подивлюся. З цим світлом і роботою повний абзац.

(тоді якраз відбувалися відключення світла по місту і приходилося підлаштовуватися під графіки відключення)

— Так, звісно, зараз усім важко. А ти працюєш на тому ж місці, де і раніше?

Наскільки Олеся знала, Влад працював менеджером у великій компанії.

— Та я вже змінив мабуть п’ять місць роботи. Якщо щось не подобається- йду.

Олеся зітхнула. Сама вона працювала вже сім років на стабільній, проте дуже нудній роботі і ніяк не могла наважитися на зміни. Влад тим часом написав:

— Завтра подивлюся твою астрологію. Може я не тим займаюсь.

— Так, можна багато чого дізнатися за датою народження. Іноді люди дуже дивуються. Головне, які висновки вони потім роблять.

І після цього Влад зник майже на місяць. Олеся не дуже переймалася цим — в неї було багато проблем і питань, які треба було вирішити до Нового року. Зокрема і завершити навчання на курсах астрології. І ось 26 грудня вона нарешті отримала сертифікат астролога-консультанта.

Вона виклала його в історію на своїй сторінці в соцмережі і одразу ж отримала реакцію «Вогонь» від Влада.

— Ну що- ти не дозрів ще? — написала Олеся.

— Почитав, ознайомився з інформацією… Так ти хочеш цим заробляти? Чи це як хобі? Чого ти цім зацікавилася?

— Я колись прочитала книгу з Астрології, але мені було мало інформації. Тому і пішла навчатися в Школу Астрології. Там реально прокачала всі навички, дізналася багато нового, пройшла практику. Поки що це просто додатковий заробіток, а в майбутньому може буде щось більше.

— Цікава тема.

— Так. Допомагає багато в чому розібратися.

— Найцікавіше, що тебе підштовхнуло до вивчення цього питання? Зазвичай, якщо відбуваються якісь зміни- то вони спровоковані якимось викликом. Людина за природою лінива. Ну чоловіки так точно. Отже потрібен магічний пендель від життя. Мене це і цікавить-моменти, коли люди починають все кардинально змінювати в собі і навкруги себе.

Олеся замислилася. Нема чого приховувати — їй була приємна така зацікавленість від Влада. Тим більше він не зовсім чужа їй людина.

— Знаєш, астрологія допомагає мені психологічно. Зараз важкі часи- і в цілому, і для мене особисто. А це як опора. Наприклад, я дізналася, що в моїй астрологічній карті так впливають планети, що у мене є Код Захисту. І я повірила, що зі мною не трапиться щось страшне.

— Ти хочеш уникнути смерті. Смерть та кохання не чекають. Ці дві приходять несподівано.

— Ну в будь-якому випадку я хочу пожити як можна довше. А ти ні? І цих двох я обираю любов.

Влад прислав смайлик:

— В Стародавньому Карфагені Смерть завжди уявляли в білому. Смертю все не закінчується. Можливо навпаки- тільки починається. З цих двох (кохання та смерті) — я б нікого не обрав:). Обидві небезпечні. Одна примушує мучитися, переживати, хворіти, не спати. А інша ставить крапку. Просто крапку.