Війна в Афганістані: Протистояння СРСР і моджахедів, 1979-1989 роки

By Mylène Théliol

Війна в Афганістані відбувалася в розпал холодної війни, коли Червона армія, яка прийшла на підтримку комуністичного уряду Афганістану, і моджахеди, яким допомагали США, Пакистан і Саудівська Аравія, зіткнулися на своїй території. Десять років країна була у вогні. СРСР не хотів інтернаціоналізувати конфлікт, але гра в альянси неминуче привела його до цього, ще більше послабивши Радянський Союз на глиняних ногах і втягнувши Афганістан у криваву громадянську війну, з якої вийшли Талібан і сучасні ісламські терористичні мережі. Горбачов зіткнувся зі зростаючою критикою і нарешті оголосив про виведення військ 8 лютого 1988 року. Менш ніж за годину відкрийте для себе таємниці цієї війни, її причини, перебіг та наслідки.

• Language: Українська мова
• Publisher: 50Minutes.com (UA)
• Release date: Apr 7, 2023
• ISBN: 9782808668194

Book preview

ВСТУП

Починаючи з 1947 року, США та СРСР конкурують на політичному, стратегічному, економічному та військовому рівнях. Ці дві великі держави з їх антагоністичними ідеологіями сповнені рішучості взяти гору і намагаються залучити різні країни світу до своїх таборів. У 1970-х роках зона впливу СРСР збільшилася зі встановленням комуністичних урядів у деяких африканських і латиноамериканських країнах. А деякі близькосхідні країни, такі як Пакистан та Іран, щоб уникнути інтеграції до жодного з блоків, стали на шлях ісламського радикалізму, вплив якого посилили повстанські заворушення в Афганістані.

24 грудня 1979 року радянська армія отримала наказ вторгнутися в країну, щоб покласти край громадянській війні між комуністичним урядом і місцевим населенням, яке прагнуло покласти край радянізації країни. Хоча радянська військова присутність на афганській землі була відповіддю на необхідність надання допомоги місцевому уряду для відновлення контролю над країною, не слід забувати про регіональні та міжнародні геополітичні проблеми, які також стали приводом для інтервенції. Але операції, які там проводяться, не враховують етнокультурні реалії країни. Ці параметри мали вирішальне значення і їх незнання прискорило провал Червоної армії, яка не знала, як ліквідувати афганський опір. Якщо СРСР не захоче інтернаціоналізувати конфлікт, гра в альянси неминуче приведе його до цього, ще більше послабивши Радянський Союз на глиняних ногах і втягнувши Афганістан у кровопролитну громадянську війну, з якої вийдуть Талібан і нинішні ісламські терористичні мережі.

ОСНОВНІ ДАНІ

•Коли? З 24 грудня 1979 року по 15 лютого 1989 року.

•Де? В Афганістані.

•Воюючі сторони? СРСР та афганський комуністичний уряд проти афганського ісламського та традиціоналістського опору, підтриманого США, Пакистаном та Саудівською Аравією.

•Головні дійові особи?

°Ахмад Шах Масуд (1952-2001), командир панширських коммандос, інтегрованих в Джаміат-і Ісламі.

°Борис Громов (1943 р.н.), старший офіцер, а згодом головнокомандувач 40-ї радянської армії в Афганістані.

°Результат? Поразка СРСР. В Афганістані триває громадянська війна.

•Жертви?

°У радянському таборі: 14 453 загиблих і 53 754 поранених.

°З афганського боку: близько 1 242 000 загиблих, 80% з них – цивільні особи.

ПОЛІТИЧНИЙ ТА СОЦІАЛЬНИЙ КОНТЕКСТ

АФГАНІСТАН У ЛЕЩАТАХ НАРОДНОГО ПОВСТАНСЬКОГО РУХУ

Головною метою радянської інтервенції в Афганістані була підтримка афганського комуністичного режиму перед обличчям народних повстань, що мали місце після запровадження земельної колективізації в липні 1978 року, реформи, інспірованої самим СРСР.

Після вбивства 27 квітня того ж року