Homo sapiens i хрест

By Валентин Мойсеєнко

На прикладі численних аутентичних зображень хреста на археологічних предметах, пам'ятках, культових спорудах та традиційному одягу різних народів світу, розташованих у хронологічному порядку, простежуються розповсюдження цього символу земною кулею. Робиться висновок, що хрест є графічним символом завоювання людиною планети і собі подібних та пізнання навколишнього світу. Висловлюється надія, що він як релігійний символ дає крихку надію на виживання людства у майбутньому.

• Language: Українська мова
• Publisher: Andrew Afonin
• Release date: Nov 26, 2019
• ISBN: 9781393633679

Book preview

Homo sapiens i хрест

Валентин Мойсеєнко

Ілюстрована історія людства на прикладі одного символу.

Від автора: Багаторічне вивчення наявних даних про символ хреста показує, що цей витвір уяви наших далеких пращурів з двох відрізків перпендикулярних ліній у повній мірі відображає сутність людини. Саме тому він так швидко розповсюдився планетою й став головним символом найпоширенішої релігії світу – християнства.

Також висловлюю щиру вдячність музеям, науковим фундаціям, Google-culture і дописувачам Pinterest, за виставлені ними на сайтах зображення археологічних предметів та традиційного одягу різних народів світу з символом хреста. Вказані зображення значно прискорили створення цієї першої у світовій історіографії розвідки-коміксу з понад двохсот аутентичних зображень.

Розділ І. Найперші хрести.

Найдавніший, з продатованих вченими, хрест віком 39-46 тисяч років було знайдено на підлозі печери Горхем поблизу міста-порту Гібралтар (мал.1).

Мал. 1. Хрест на підлозі печери Горхем поблизу м. Гібралтар. 39000-46000 років. Фото Стюарта Фінлейсона.

Ця печера знаходиться на березі Середземного моря й відома тим, що в ній більше десяти тисяч років жили перші мешканці Європи – неандертальці (мал. 2).

Мал. 2. Вхід до печери Горхем.

Гравюру з кількох хрестоподібних надрізів її першовідкривачі, працівники гібралтарського музею Рут Бласко і Клайв Фінлейсон назвали «першим відомим прикладом абстрактного малюнку, створеного неандертальцем»²². Дослідники з’ясували, що прориси в скелі були видряпані гострим кам’яним знаряддям. Для того щоб продовбати такі ж канавки вченим знадобилося більше 50 ударів. Найпершими були прорізані найдовші горизонтальні лінії рухами зліва направо. Вертикальні прориси неандертальці також робили, як і ми сьогодні – згори донизу.

Наступні хрести, знайдені на теренах Європи, були вже зроблені нашими пращурами – представниками роду homo sapiens. Ось, найвідоміші з них (мал. 3-4).

Мал. 3-4. Фігурки мамонта з гроту Вогельхерд. 33000-30000 рр. Швабія, Німеччинна.

Без сумніву, ці невеличкі фігурки з бивня мамонта є амулетами, що сприяли успішному полюванню на цих тварин. Порівняймо їх з кісткою північного оленя зі Східної Європи, яку було знайдено на палеолітичній мисливській стоянці поблизу Львова (мал. 5).

Мал. 5. Кістка північного оленя. ХІІ тис. до н.е. Львівський археологічний музей.

Як бачимо, на фігурках мамонтів і кістці північного оленя видряпані хрести. Вони можуть означати лише те, що полювання на цих тварин було головним заняттям для тогочасних мешканців Європи, бо забезпечувало їх їжею. Схоже, це і є найперше значення символу хреста. На стінах печер зустрічаються й поодинокі комплексні хрести, що складаються з прямокутників, квадратів і крапок²⁰ (мал. 6).

Мал. 6. Складний хрест з печери Кастілло (Castillo cave). 19000-16000 років до н.е. Кантабрія. Іспанія.

Знали й шанували символ хреста й мешканці Чатал Гуюку – одного з найперших міст-храмів у світові історії (мал. 7-8).

Мал. 7. Фігурка богині з леопардом. Чатал Гуюк, архів Ердінка Бакла. VI тис. до н.е. Туреччина.

Мал. 8. Настінний розпис. Храм VI.A.50 Чатал Гуюк, архів Ердінка Бакла. VI тис. до н.е. Туреччина.

У наступні тисячоліття після закінчення льодовикового періоду чисельність населення Європи почала зростати. У першу чергу це стосується Приазов’я⁶, де місцеве населення першим на континенті, ще 9 тисяч років тому почало розводити велику рогату худобу і вирощувати ячмінь⁵. З цього часу місцеві жерці почали видряпувати хрести на стінах гротів і печер прадавнього святилища «Кам’яна могила»⁷ (мал. 9).

Мал. 9. Тварина, імовірно, коза в огорожі. Прорис на камені. VI тис. до н.е. Національний заповідник «Кам’яна могила», Україна.

Вгорі над козою видряпано хрест. Схоже, він означає, що головним заняттям для тогочасних мешканців Приазов’я було розведення домашніх тварин. В гротах і печерах святилища також знайдено десятки кам’яних пластин з видряпаними на них хрестами та іншими символами⁷ (мал. 10).

Мал. 10. Кам’яний диск з прорисом хреста. VI тис. до н.е. Національний заповідник «Кам’яна могила», Україна.

Такі ж кам’яні пластини часів мезоліту і мідної доби з ритуальними знаками експонується в багатьох музеях Європи. Більш за все, вони являють собою компактні носії важливої для наших пращурів інформації. Але прадавні