Психологія народів
Written by Гюстав Лебон
Narrated by Меланія
()
About this audiobook
Гюстав Ле Бон обстоював ідею расового детермінізму в розвитку цивілізації. Як фундамент соціальної еволюції він розглядав не розум, а ірраціонально-вольову, емоційну сферу психічного життя — почуття і вірування.
«Психологія народів» присвячена питанням утворення, розвитку і згасання людських рас і ролі, яку грають в цих процесах керуючі народом ідеї і люди.
Власне, саме ця робота поклала початок соціальній психології як науці.
Related to Психологія народів
Related audiobooks
Державець. Про військове мистецтво: Книжки українською Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsІсторія України-Руси. Том 1. До початку XI віка: Книжки українською, українська література Audiobook
Історія України-Руси. Том 1. До початку XI віка: Книжки українською, українська література
byМихайло ГрушевськийRating: 0 out of 5 stars0 ratingsОстання справа Холмса: Книжки українською Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsВ чому наше благо?: Книжки українською Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsПоклик Ктулху Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsПО ТОЙ БІК ПРИНЦИПУ ЗАДОВОЛЕННЯ. Я І ВОНО Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsЧорний Пітер: Книжки українською Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsШість Наполеонів: Книжки українською Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsБіля гори Мітрадат: Книжки українською, українська література Rating: 0 out of 5 stars0 ratings
Related podcast episodes
Чи може стоїк мати приватний літак? Що є цінним, а що — байдужим? 0 ratings0% found this document usefulЧи існує життя поза межами Землі?/ Начитав Тарас Тополя: Чи є життя на іншому боці нашої або будь-якої іншої галактики, чи Земля справді єдина така планета у цілому Всесвіті? А якщо є, то яке воно: найпростіші організми чи розвинені цивілізації? Чи вдасться нам налагодити з ними контакт? Чому вони самі досі не вийшли на зв’язок? Серед учених розгортаються дискусії та суперечки щодо можливості існування позаземного життя і ось чому. Написала: Мар'яна Капранова Продюсер епізоду: Alima Pardashian Посилання на статтю: https://kunsht.com.ua/odyn-vdoma/ Підписатися на щотижневу розсилку Куншт: http://bit.ly/2xHIMSu Підтримайте Куншт, ставши нашим другом: https://kunsht.com.ua/druzi/ Podcast episode
Чи існує життя поза межами Землі?/ Начитав Тарас Тополя: Чи є життя на іншому боці нашої або будь-якої іншої галактики, чи Земля справді єдина така планета у цілому Всесвіті? А якщо є, то яке воно: найпростіші організми чи розвинені цивілізації? Чи вдасться нам налагодити з ними контакт? Чому вони самі досі не вийшли на зв’язок? Серед учених розгортаються дискусії та суперечки щодо можливості існування позаземного життя і ось чому. Написала: Мар'яна Капранова Продюсер епізоду: Alima Pardashian Посилання на статтю: https://kunsht.com.ua/odyn-vdoma/ Підписатися на щотижневу розсилку Куншт: http://bit.ly/2xHIMSu Підтримайте Куншт, ставши нашим другом: https://kunsht.com.ua/druzi/
byБуде тобі наука0 ratings0% found this document useful"Люди змінюються" і "Люди не змінюються" — в чому різниця? 0 ratings0% found this document usefulЧому не варто робити чистки кишківника?: Ми щодня чистимо зуби, приймаємо душ, турбуємось про нігті й волосся, очищаємо шкіру від макіяжу. Виникає думка, що наші внутрішні органи також потребують очищення, тому ідея чистити нирки, кишківник, печінку від токсинів і шлаків може здатись цілком логічною, чи не так? Довкола чисток організму є багато суперечок і міфів. Але є одна річ, яка об’єднує детокс на соках, чистку кишківника клізмою, а печінки і жовчного міхура – олією з соком лимона: наукові дослідження їх спростовують, а лікарі, які використовують принципи доказової медицини, – проти їх використання. І на це є низка підстав. Написала: Ольга Дорош Начитав: Павло Козирєв Підтримати Куншт можна за посиланням: https://kunsht.com.ua/druzi Підписуйтеся на наш новий наративний подкаст про медіаграмотність «Пост правди». На Apple Podcasts (https://apple.co/31k7pjd), Spotify (https://spoti.fi/3gw09XZ) та Google Podcasts (https://bit.ly/3fFuAd4). Podcast episode
Чому не варто робити чистки кишківника?: Ми щодня чистимо зуби, приймаємо душ, турбуємось про нігті й волосся, очищаємо шкіру від макіяжу. Виникає думка, що наші внутрішні органи також потребують очищення, тому ідея чистити нирки, кишківник, печінку від токсинів і шлаків може здатись цілком логічною, чи не так? Довкола чисток організму є багато суперечок і міфів. Але є одна річ, яка об’єднує детокс на соках, чистку кишківника клізмою, а печінки і жовчного міхура – олією з соком лимона: наукові дослідження їх спростовують, а лікарі, які використовують принципи доказової медицини, – проти їх використання. І на це є низка підстав. Написала: Ольга Дорош Начитав: Павло Козирєв Підтримати Куншт можна за посиланням: https://kunsht.com.ua/druzi Підписуйтеся на наш новий наративний подкаст про медіаграмотність «Пост правди». На Apple Podcasts (https://apple.co/31k7pjd), Spotify (https://spoti.fi/3gw09XZ) та Google Podcasts (https://bit.ly/3fFuAd4).
byБуде тобі наука0 ratings0% found this document usefulЩо вважати «красивим» та «прекрасним» з точки зору філософії?: Філософи не могли пройти повз поняття краси та прекрасного. Навіть більше, філософія породила цілу галузь, яка досліджує ці поняття, – естетику. Разом із тим, знак «дорівнює» між красивим візуально та прекрасним як поняттям влаштовував хіба що перших філософів. Мабуть, тому що їхні думки тоді більше були зайняті запитаннями «Звідки походить наш світ?», «З чого він складається?» і «Що цим світом керує?». Написала: Ольга Курна Начитав: Павло Козирєв Цей епізод виходить за підтримки молочної компанії «Галичина» Посилання на статтю: https://kunsht.com.ua/navesti-krasu Підтримати Куншт: https://kunsht.com.ua/druzi Podcast episode
Що вважати «красивим» та «прекрасним» з точки зору філософії?: Філософи не могли пройти повз поняття краси та прекрасного. Навіть більше, філософія породила цілу галузь, яка досліджує ці поняття, – естетику. Разом із тим, знак «дорівнює» між красивим візуально та прекрасним як поняттям влаштовував хіба що перших філософів. Мабуть, тому що їхні думки тоді більше були зайняті запитаннями «Звідки походить наш світ?», «З чого він складається?» і «Що цим світом керує?». Написала: Ольга Курна Начитав: Павло Козирєв Цей епізод виходить за підтримки молочної компанії «Галичина» Посилання на статтю: https://kunsht.com.ua/navesti-krasu Підтримати Куншт: https://kunsht.com.ua/druzi
byБуде тобі наука0 ratings0% found this document usefulЧому не всі психопати вбивають?: Більшості з нас буде складно уявити неспроможність співчувати. Проте ми всі знаємо, що є такі люди. Деякі з них спокійно живуть серед нас, мають своє повноцінне життя. «Люди, які не мають совісті», психопати, соціопати – як тільки їх не називають. Чому вони з'являються і що відчувають? Читати у форматі тексту: https://kunsht.com.ua/chomu-ne-vsi-psixopati-vbivayut/ Підтримайте Куншт, ставши нашим другом: https://kunsht.com.ua/druzi Podcast episode
Чому не всі психопати вбивають?: Більшості з нас буде складно уявити неспроможність співчувати. Проте ми всі знаємо, що є такі люди. Деякі з них спокійно живуть серед нас, мають своє повноцінне життя. «Люди, які не мають совісті», психопати, соціопати – як тільки їх не називають. Чому вони з'являються і що відчувають? Читати у форматі тексту: https://kunsht.com.ua/chomu-ne-vsi-psixopati-vbivayut/ Підтримайте Куншт, ставши нашим другом: https://kunsht.com.ua/druzi
byБуде тобі наука0 ratings0% found this document usefulЯк читати статистику про коронавірус?: З'ясовуємо, яка статистика справді корисна, на які числа слід звертати увагу, яким з них можна довіряти, а яким – ні, а також на яких ресурсах варто шукати достовірну інформацію про те, що відбувається. Епізод подкасту виходить за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога». Написав: Павло Ковтонюк Начитав: Павло Козирєв Читати статтю:https://kunsht.com.ua/covid-2/ Podcast episode
Як читати статистику про коронавірус?: З'ясовуємо, яка статистика справді корисна, на які числа слід звертати увагу, яким з них можна довіряти, а яким – ні, а також на яких ресурсах варто шукати достовірну інформацію про те, що відбувається. Епізод подкасту виходить за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога». Написав: Павло Ковтонюк Начитав: Павло Козирєв Читати статтю:https://kunsht.com.ua/covid-2/
byБуде тобі наука0 ratings0% found this document usefulЩо не так із «От народиш і пройде»?: Приходячи до гінеколога на огляд, багато дівчат та жінок висловлюють свої турботи і проблеми й чекають на зрозумілу схему діагностики та лікування. Але інколи після огляду можна почути фразу: «Ось народиш – і пройде». Вона шокує і робить все ще заплутанішим. Цей вислів чули наші бабусі, наші матері, ми, а часом – і наші діти. Та чи варто вірити цій фразі у XXI столітті, коли є розвинена діагностика та новітні схеми лікування? Чи зрозуміти жіночий організм неможливо навіть із сучасними методами дослідження, і єдиний вихід – чекати на пологи? Написала: Юлія Чижевська Начитав: Павло Козирєв Читати у форматі статті: https://kunsht.com.ua/os-narodish-projde/ Підтримати Куншт: https://kunsht.com.ua/druzi Підписуйтеся на наш новий наративний подкаст про медіаграмотність «Пост правди». На Apple Podcasts (https://apple.co/31k7pjd), Spotify (https://spoti.fi/3gw09XZ) та Google Podcasts (https://bit.ly/3fFuAd4). Podcast episode
Що не так із «От народиш і пройде»?: Приходячи до гінеколога на огляд, багато дівчат та жінок висловлюють свої турботи і проблеми й чекають на зрозумілу схему діагностики та лікування. Але інколи після огляду можна почути фразу: «Ось народиш – і пройде». Вона шокує і робить все ще заплутанішим. Цей вислів чули наші бабусі, наші матері, ми, а часом – і наші діти. Та чи варто вірити цій фразі у XXI столітті, коли є розвинена діагностика та новітні схеми лікування? Чи зрозуміти жіночий організм неможливо навіть із сучасними методами дослідження, і єдиний вихід – чекати на пологи? Написала: Юлія Чижевська Начитав: Павло Козирєв Читати у форматі статті: https://kunsht.com.ua/os-narodish-projde/ Підтримати Куншт: https://kunsht.com.ua/druzi Підписуйтеся на наш новий наративний подкаст про медіаграмотність «Пост правди». На Apple Podcasts (https://apple.co/31k7pjd), Spotify (https://spoti.fi/3gw09XZ) та Google Podcasts (https://bit.ly/3fFuAd4).
byБуде тобі наука0 ratings0% found this document usefulЯкими насправді були неандертальці? / Начитала Елла Євтушенко: Про неандертальців відомо стільки міфів і досліджень, що часом складно розібратися, що з того вигадки, а що правда. Популярні зображення світлошкірих рудоволосих неандертальців — це узагальнення, яке відображає реальність приблизно так само, як «портрет українця». Дехто буде схожий, дехто ні. З'ясувати, який вигляд мали неандертальці, що вміли, який спосіб життя вели та чому зрештою вимерли, нам допомагає зоолог Леонід Горобець . Podcast episode
Якими насправді були неандертальці? / Начитала Елла Євтушенко: Про неандертальців відомо стільки міфів і досліджень, що часом складно розібратися, що з того вигадки, а що правда. Популярні зображення світлошкірих рудоволосих неандертальців — це узагальнення, яке відображає реальність приблизно так само, як «портрет українця». Дехто буде схожий, дехто ні. З'ясувати, який вигляд мали неандертальці, що вміли, який спосіб життя вели та чому зрештою вимерли, нам допомагає зоолог Леонід Горобець .
byБуде тобі наука0 ratings0% found this document usefulПро емоції, стоїцизм і фанатизм 0 ratings0% found this document usefulЯк поширюються фейки/ Начитала Alyona Alyona: Коли з'явилися фейки та жовта преса? Чому зараз фейки розповсюджуються із космічною швидкістю та яким чином цьому можна завадити? Написав: Олексій Ігнатенко Текст статті:https://kunsht.com.ua/govorili-balakali/ Ви можете підтримати Куншт, ставши нашим другом: https://kunsht.com.ua/druzi/ Podcast episode
Як поширюються фейки/ Начитала Alyona Alyona: Коли з'явилися фейки та жовта преса? Чому зараз фейки розповсюджуються із космічною швидкістю та яким чином цьому можна завадити? Написав: Олексій Ігнатенко Текст статті:https://kunsht.com.ua/govorili-balakali/ Ви можете підтримати Куншт, ставши нашим другом: https://kunsht.com.ua/druzi/
byБуде тобі наука0 ratings0% found this document usefulХто такий Микола Амосов?/Начитала Христина Соловій: «У людини достатньо розуму, щоб створювати різні штуки, але мало, щоб оцінити їхні наслідки». Ця фраза належить Миколі Амосову. Суспільство донині користується його внесками в науку. Амосов прагнув займатися біокібернетикою і створювати ідеальні моделі, але присвятив себе хірургічним операціям на серці. Написала: Ольга Решевська Підписуйтеся на розсилку Куншт: https://kunsht.com.ua/email/ Ставайте частиною нашої спільноти: https://kunsht.com.ua/druiz Підписуйтеся на новий подкаст від Куншт про штучний інтелект «Проєкт інтелект»: https://we.fo/1534413713 Podcast episode
Хто такий Микола Амосов?/Начитала Христина Соловій: «У людини достатньо розуму, щоб створювати різні штуки, але мало, щоб оцінити їхні наслідки». Ця фраза належить Миколі Амосову. Суспільство донині користується його внесками в науку. Амосов прагнув займатися біокібернетикою і створювати ідеальні моделі, але присвятив себе хірургічним операціям на серці. Написала: Ольга Решевська Підписуйтеся на розсилку Куншт: https://kunsht.com.ua/email/ Ставайте частиною нашої спільноти: https://kunsht.com.ua/druiz Підписуйтеся на новий подкаст від Куншт про штучний інтелект «Проєкт інтелект»: https://we.fo/1534413713
byБуде тобі наука0 ratings0% found this document usefulЕвдемонія (про щастя в стоїцизмі) 0 ratings0% found this document usefulСтоїцизм і я у ньому 0 ratings0% found this document usefulЯк утворилися живі викопні: Cтарі фотографії, древні артефакти, рештки доісторичних істот… Поглянути, яким було стародення – що може бути цікавішим? Хіба що зазирнути в майбутнє. Та оскільки прийдешнє невідоме, визнаймо – ніщо так не вабить, як минуле. Декого із мешканців давнини можна побачити і сьогодні. «Живі викопні» – істоти, що пережили свої епохи. Та перш ніж скласти короткий список цих живих організмів, спробуємо визначити, що означає сам термін. Написав: Леонід Горобець, начитав: Олександр Лавров Підтримайте Куншт, ставши нашим другом: https://kunsht.com.ua/druzi/ Podcast episode
Як утворилися живі викопні: Cтарі фотографії, древні артефакти, рештки доісторичних істот… Поглянути, яким було стародення – що може бути цікавішим? Хіба що зазирнути в майбутнє. Та оскільки прийдешнє невідоме, визнаймо – ніщо так не вабить, як минуле. Декого із мешканців давнини можна побачити і сьогодні. «Живі викопні» – істоти, що пережили свої епохи. Та перш ніж скласти короткий список цих живих організмів, спробуємо визначити, що означає сам термін. Написав: Леонід Горобець, начитав: Олександр Лавров Підтримайте Куншт, ставши нашим другом: https://kunsht.com.ua/druzi/
byБуде тобі наука0 ratings0% found this document usefulЧи справді трипільці володіли писемністю й не знали війни? / Начитав Євген Мочалов: Трипільська культура є своєрідним «археологічним брендом» України. Така популярність призвела до поширення не тільки історичних фактів про неї, а й химерних міфів. Серед них — тези про те, що трипільці володіли писемністю, були миролюбними й бідними на метал. Звідки взялися ці міфи й що відомо про трипільську культуру науці сьогодні? Podcast episode
Чи справді трипільці володіли писемністю й не знали війни? / Начитав Євген Мочалов: Трипільська культура є своєрідним «археологічним брендом» України. Така популярність призвела до поширення не тільки історичних фактів про неї, а й химерних міфів. Серед них — тези про те, що трипільці володіли писемністю, були миролюбними й бідними на метал. Звідки взялися ці міфи й що відомо про трипільську культуру науці сьогодні?
byБуде тобі наука0 ratings0% found this document usefulЧому нам не подобається чути свій голос на записах?: З перших днів життя людини в її свідомості збираються дані про предмети та явища, на основі яких формуються уявлення про довкілля. Перед нами виникають образи батьків, тварин, рослин та ще багатьох об’єктів і суб’єктів. Також у нашій свідомості починає існувати образ себе – людини, про яку ми, здається, знаємо абсолютно все: її вподобання, риси характеру, який вона має вигляд, як ходить, їсть чи займається певним видом діяльності. Однак, попри такі ґрунтовні знання про себе, ми нерідко здивовані, коли чуємо свій голос і бачимо себе на відео, а дуже часто нам це зовсім не до вподоби. Начитав: Павло Козирєв Написала: Тетяна Шелемей Текст:https://kunsht.com.ua/lyube-dzerkalce-skazhi/ Підтримати Куншт:https://kunsht.com.ua/druzi Podcast episode
Чому нам не подобається чути свій голос на записах?: З перших днів життя людини в її свідомості збираються дані про предмети та явища, на основі яких формуються уявлення про довкілля. Перед нами виникають образи батьків, тварин, рослин та ще багатьох об’єктів і суб’єктів. Також у нашій свідомості починає існувати образ себе – людини, про яку ми, здається, знаємо абсолютно все: її вподобання, риси характеру, який вона має вигляд, як ходить, їсть чи займається певним видом діяльності. Однак, попри такі ґрунтовні знання про себе, ми нерідко здивовані, коли чуємо свій голос і бачимо себе на відео, а дуже часто нам це зовсім не до вподоби. Начитав: Павло Козирєв Написала: Тетяна Шелемей Текст:https://kunsht.com.ua/lyube-dzerkalce-skazhi/ Підтримати Куншт:https://kunsht.com.ua/druzi
byБуде тобі наука0 ratings0% found this document usefulЩо ховає наша Тінь? 0 ratings0% found this document usefulСмерть та емоції в стоїцизмі 0 ratings0% found this document usefulВолюнтаризм + Реальність = Розчарування? 0 ratings0% found this document usefulЕтичні системи як "мірило успішності" 0 ratings0% found this document usefulЯк працюють мРНК-вакцини? / Начитала Юлія Лактіонова: Які епітети ви могли б підібрати до 2020 року? Весь світ спостерігав швидкі та майже непідвладні осмисленню чи контролю процеси, більшість з яких були, без сумніву, негативними: зміна глобальних планів та стратегій, зростання смертності, загострення хронічних хвороб, безробіття тощо. Але подібно до будь-якої кризи, коронавірусний надзвичайний стан дав потужний поштовх для розвитку науки та медицини, і, як наслідок, ми отримали справжню наукову магію, втілену у вакцині нового мРНК типу, і саме про неї ми поговоримо. За підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога», ми створюємо окрему рубрику присвячену COVID-19. Її мета – культивувати критичне мислення та стійкість до маніпуляцій в медіа щодо теми пандемії. Написала: Дарина Дмитрієвська Читати у форматі тексту: https://kunsht.com.ua/vidkrittya-pid-chas-xoleri-na-shho-zdatni-mrnk-vakcini Долучайтеся Podcast episode
Як працюють мРНК-вакцини? / Начитала Юлія Лактіонова: Які епітети ви могли б підібрати до 2020 року? Весь світ спостерігав швидкі та майже непідвладні осмисленню чи контролю процеси, більшість з яких були, без сумніву, негативними: зміна глобальних планів та стратегій, зростання смертності, загострення хронічних хвороб, безробіття тощо. Але подібно до будь-якої кризи, коронавірусний надзвичайний стан дав потужний поштовх для розвитку науки та медицини, і, як наслідок, ми отримали справжню наукову магію, втілену у вакцині нового мРНК типу, і саме про неї ми поговоримо. За підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога», ми створюємо окрему рубрику присвячену COVID-19. Її мета – культивувати критичне мислення та стійкість до маніпуляцій в медіа щодо теми пандемії. Написала: Дарина Дмитрієвська Читати у форматі тексту: https://kunsht.com.ua/vidkrittya-pid-chas-xoleri-na-shho-zdatni-mrnk-vakcini Долучайтеся
byБуде тобі наука0 ratings0% found this document usefulХто першим побачив бактерії та сперматозоїди?: Мабуть, кожен науковець носить у собі невелику лабораторію. Зазвичай ця промовиста формула є швидше метафорою – вчені моделюють експерименти, їдучи у метро, ставлять досліди на вечірках чи розв’язують теоретичні загадки уві сні. А от Антоні ван Левенгук втілював її абсолютно буквально, роблячи світові відкриття поміж пальцями ніг, у холошах штанів та у власній спальні. Він став першою людиною, яка побачила на власні очі бактерій, та другою – сперматозоїди. На честь річниці левенгукової смерті Куншт зібрав кілька історій про великого нідерландського першовідкривача та його «тваринючок». Підтримати Куншт можна за посиланням: https://kunsht.com.ua/druzi Підписуйтеся на наш новий наративний подкаст про медіаграмотність «Пост правди». На Apple Podcasts (https://apple.co/31k7pjd), Spotify (https://spoti.fi/3gw09XZ) та Google Podcasts (https://bit.ly/3fFuAd4). Podcast episode
Хто першим побачив бактерії та сперматозоїди?: Мабуть, кожен науковець носить у собі невелику лабораторію. Зазвичай ця промовиста формула є швидше метафорою – вчені моделюють експерименти, їдучи у метро, ставлять досліди на вечірках чи розв’язують теоретичні загадки уві сні. А от Антоні ван Левенгук втілював її абсолютно буквально, роблячи світові відкриття поміж пальцями ніг, у холошах штанів та у власній спальні. Він став першою людиною, яка побачила на власні очі бактерій, та другою – сперматозоїди. На честь річниці левенгукової смерті Куншт зібрав кілька історій про великого нідерландського першовідкривача та його «тваринючок». Підтримати Куншт можна за посиланням: https://kunsht.com.ua/druzi Підписуйтеся на наш новий наративний подкаст про медіаграмотність «Пост правди». На Apple Podcasts (https://apple.co/31k7pjd), Spotify (https://spoti.fi/3gw09XZ) та Google Podcasts (https://bit.ly/3fFuAd4).
byБуде тобі наука0 ratings0% found this document usefulЯк страх смерті впливає на людей?: Люди чи не єдині можуть переживати страх і тривогу через непевність сенсу життя, свободи вибору та неминучої смертності. Це впливає на те, як ми реалізуємо свій потенціал, що хочемо залишити після себе та навіть на те, яких політичних лідерів обираємо. Тож що таке страх смерті та як ми намагаємося його подолати? Написала: Марія Гончарова Начитав: Павло Козирєв Читати текст на сайті: https://kunsht.com.ua/9142-2/ Читати блог Марії Гончарової про потребу перебувати в групі: http://surl.li/bkjbt Долучитися до вайбер-спільноти Куншт: http://surl.li/bkjbs Підтримати Куншт, ставши Другом: https://kunsht.com.ua/druzi/ Podcast episode
Як страх смерті впливає на людей?: Люди чи не єдині можуть переживати страх і тривогу через непевність сенсу життя, свободи вибору та неминучої смертності. Це впливає на те, як ми реалізуємо свій потенціал, що хочемо залишити після себе та навіть на те, яких політичних лідерів обираємо. Тож що таке страх смерті та як ми намагаємося його подолати? Написала: Марія Гончарова Начитав: Павло Козирєв Читати текст на сайті: https://kunsht.com.ua/9142-2/ Читати блог Марії Гончарової про потребу перебувати в групі: http://surl.li/bkjbt Долучитися до вайбер-спільноти Куншт: http://surl.li/bkjbs Підтримати Куншт, ставши Другом: https://kunsht.com.ua/druzi/
byБуде тобі наука0 ratings0% found this document usefulХто був перший: ми або час?: За весь час існування людство спромоглося придумати три моделі часу. Двома ми користуємось у повсякденному житті, а третю наш мозок сприймає з надзусиллями та час від часу навіть жалкує, що взагалі про неї дізнався. Способів, у які ми вимірюємо час та користуємося ним, стільки ж. Це наштовхує на незвичну думку про те, що не час створив нас, а ми – його. Начитав: Павло Козирєв Написав: Сергій Ксаверов Читати статтю: https://kunsht.com.ua/nastane-nash-chas/ Підтримати Куншт: https://kunsht.com.ua/druzi Підписатися на розсилку: https://kunsht.com.ua/email Podcast episode
Хто був перший: ми або час?: За весь час існування людство спромоглося придумати три моделі часу. Двома ми користуємось у повсякденному житті, а третю наш мозок сприймає з надзусиллями та час від часу навіть жалкує, що взагалі про неї дізнався. Способів, у які ми вимірюємо час та користуємося ним, стільки ж. Це наштовхує на незвичну думку про те, що не час створив нас, а ми – його. Начитав: Павло Козирєв Написав: Сергій Ксаверов Читати статтю: https://kunsht.com.ua/nastane-nash-chas/ Підтримати Куншт: https://kunsht.com.ua/druzi Підписатися на розсилку: https://kunsht.com.ua/email
byБуде тобі наука0 ratings0% found this document usefulЗвідки походить міф про берегиню в Україні? / Начитала Софія Безверха: Подейкують, ніби в українській традиційній культурі панував матріархат. Він втілився в національному образі берегині, зокрема в літературі. А якщо щодо фольклорно-етнографічних матеріалів? Чи справді цей міф має глибокі коріння та яку шкоду він може нести сучасному суспільству? З'ясували разом із докторкою історичних наук Оксаною Кісь. Podcast episode
Звідки походить міф про берегиню в Україні? / Начитала Софія Безверха: Подейкують, ніби в українській традиційній культурі панував матріархат. Він втілився в національному образі берегині, зокрема в літературі. А якщо щодо фольклорно-етнографічних матеріалів? Чи справді цей міф має глибокі коріння та яку шкоду він може нести сучасному суспільству? З'ясували разом із докторкою історичних наук Оксаною Кісь.
byБуде тобі наука0 ratings0% found this document useful"Двері до християнського доброчестя", Г.С.Сковорода 0 ratings0% found this document usefulТелепорт Тесея 0 ratings0% found this document usefulЗмінюйся. Моя теорія необхідності змін. 0 ratings0% found this document usefulЛаскаво просимо до нового подкасту «Їжа для роздумів»: Як ми відчуваємо смаки? Чому одну їжу ми обожнюємо, а іншою гидуємо? Що їли та пили козаки? Про ці та інші аспекти їжі в усіх її проявах ми й розповімо в новому подкасті «Куншту» — «Їжа для роздумів». Упродовж 8 епізодів ми спілкуватимемося з хіміками, істориками, біологами та іншими дослідниками їжі, щоб влаштувати вам гастрономічну подорож! Podcast episode
Ласкаво просимо до нового подкасту «Їжа для роздумів»: Як ми відчуваємо смаки? Чому одну їжу ми обожнюємо, а іншою гидуємо? Що їли та пили козаки? Про ці та інші аспекти їжі в усіх її проявах ми й розповімо в новому подкасті «Куншту» — «Їжа для роздумів». Упродовж 8 епізодів ми спілкуватимемося з хіміками, істориками, біологами та іншими дослідниками їжі, щоб влаштувати вам гастрономічну подорож!
byБуде тобі наука0 ratings0% found this document useful
Reviews for Психологія народів
0 ratings0 reviews